Психоз, чи гостре психотичний розлад визначається як патологічний стан, у якому психічна діяльність неадекватна дійсності: спотворюється сприйняття реальності, з’являються галюцинації і марення. Якщо латентний розлад психіки проявляється переважно на рівні емоцій, то гострий психоз — це кульмінація патологічного процесу з максимальним проявом симптомів. При правильному лікуванні гострий психотичний стан не призводить до зміни особистості: головне – вчасно звернутися до клініки СІОН та виконувати рекомендації лікарів.
Гострий психоз МКХ
Згідно з МКХ-10, гострий психотичний розлад (F23) визначається як короткочасне та минуще порушення психіки, з яким періодично стикаються від 3 до 5% населення планети. Залежно від клінічної картини, розрізняють три підвиди гострих психозів:
- Поліморфний розлад – характеризується емоційною нестабільністю з ознаками шизофренії (F23.0) або без них (F23.1). Типовими є різкі перепади настрою: від ейфорії до глибокої апатії. Симптоми виникають раптово та можуть так само стрімко зникати.
- шизофреноподібний розлад (f.23.2) – стійкі симптоми, характерні для шизофренії, зберігаються до місяця;
- Інші маревні психотичні розлади (F23.3) – характеризуються наявністю стійких галюцинацій, маячних ідей та емоційних порушень, які не є типовими для перебігу шизофренії.
Лікування психотичних розладів
Лікування психотичних розладів потребує комплексного підходу: поєднання медикаментозної терапії з психотерапевтичною підтримкою. Залежно від стану пацієнта можуть призначатися антипсихотики, транквілізатори, стабілізатори настрою. У гострих випадках показана госпіталізація для безпечної стабілізації стану. Відновлення передбачає психотерапію, роботу з причинами рецидивів та соціальну адаптацію. Раннє звернення до фахівця значно покращує прогноз.
Психоз: причини виникнення
Точні причини виникнення гострого психотичного розладу наразі не встановлені. Водночас дослідження вказують на зв’язок між розвитком психозів і надмірною активністю дофаміну, особливо в мезолімбічному шляху головного мозку. Підвищене вироблення дофаміну може мати генетичну природу. Окрім того, дегенеративні та дистрофічні зміни нервової тканини при черепно-мозкових травмах або деменції здатні порушувати обмін дофаміну й провокувати появу психотичних симптомів.
Майже третина випадків гострого психозу пов’язана із шизофренією; також психотичні епізоди відзначаються у маніакальну фазу біполярного розладу, при рекурентній депресії, тривалому недосипанні, перевтому та емоційне вигорання. Якщо психічний розлад розвинувся після нещодавно перенесеного стресу, зазвичай діагностують реактивний психоз. Залежно від патогенезу виділяють кілька типів реактивних станів:
- Психогенні – виникають як наслідок сильного нервового потрясіння після трагедій або шокових подій.
- Післяпологові – психотичні розлади депресивного типу, які проявляються протягом перших двох місяців після пологів.
- Інфекційні – є ускладненнями після перенесених нейроінфекцій.
- Соматогенні – супроводжують тяжкі соматичні захворювання (інфаркт, інсульт, цукровий діабет, розсіяний склероз).
- Інтоксикаційні – спричинені вживанням психоактивних речовин (алкоголь, наркотики) або деяких лікарських засобів, а також синдромом відміни. Класичні приклади: алкогольний делірій, кокаїнова інтоксикація. До препаратів із психотоксичною дією належать: холінолітики, симпатоміметики, глюкокортикоїди, НПЗЗ, АКТГ, ізоніазид, L-допа та інші агоністи дофаміну.
Олена Володимирівна Новохатська
Лікар-психіатр, Психотерапевт
Князєва Ольга Анатоліївна
Лікар-психіатр, дитячий психіатр
Ознаки гострого психозу
Гострі психотичні стани характеризуються різноманітністю проявів та одночасною наявністю психотичних і афективних симптомів. Для діагностики гострого психотичного розладу використовують критерії МКХ-10:
- раптовий початок (симптоми наростають протягом 10–15 днів);
- поєднання психотичних та емоційно-афективних порушень;
- при реактивному психозі – наявність стресового фактора за 2–3 тижні до епізоду;
- виключення інших психіатричних діагнозів.
Симптоми психічного розладу
При такому діагнозі, як гострий психоз симптоми поділяються на позитивні та негативні: перші пов’язані з виникненням феноменів, які не властиві здоровій психіці; другі – із втратою окремих рис особистості. Позитивні розлади мають більш сприятливий прогноз, легко усуваються медикаментами та діляться на чотири основні підвиди:
- ілюзії – спотворені уявлення про реальні об’єкти, які можуть виявлятися у вербальній (нейтральні висловлювання інтерпретуються як зловмисні) та невербальній формі (нереалістичне сприйняття предметів);
- галюцинації – сприйняття неіснуючих речей; найчастіше проявляються у слуховій формі: пацієнт «чує голоси» або уявний шум; у разі псевдогалюцинацій звуки лунають начебто зсередини голови чи інших частин тіла. Рідше зустрічаються
- маячні ідеї – помилкові умовиводи, які повністю заволодівають свідомістю хворого, так що переконати пацієнта неможливо; за змістом розрізняють марення переслідування, відносини, величі, впливу, винахідництва тощо;
- сенестопатії – незвичайні відчуття в тілі, характерні для старечих психозів (почуття сверблячки, печіння, розпирання), алкогольного делірію (марення одержимості шкірними паразитами, відчуття повзання комах під шкірою) і шизофренії (незвичні відчуття приписуються зовні).
Негативна симптоматика охоплює зміни поведінки та характеру з наростанням емоційних, афективних, моторних та когнітивних дефіцитів. Хворі стають загальмованими, млявими та апатичними, притупляються почуття та здатність до емпатії, зникає інтерес до колишніх захоплень, важко дається виконання рутинних дій та прийняття елементарних рішень. До порушень емоційно-вольової сфери додаються рухові розлади – порушення м’язового тонусу, психомоторне збудження, хаотичні рухи та стереотипії, негативізм, каталепсія та кататонічний ступор.
Мислення пацієнта стає плоским, ригідним і сплутаним, мова – бідною, нечіткою та безладною, часто відзначається дезорієнтація у часі та просторі. Через різке зниження обсягу робочої пам’яті, нездатність зосередитися та втрати спрямованості розумового процесу різко знижується працездатність та інтелектуальна продуктивність.
При шизофренеподібних розладах пацієнти вкрай неохоче йдуть на контакт, не хочуть спілкуватися з друзями та родичами, нехтують нормами гігієни та пристойності. Хворий постійно перебуває у похмурому похмурому настрої, щодо оточуючих налаштований вороже та підозріло; може виявляти агресію та жорсткість до людей, у яких бачить винуватців своїх бід.
Скільки триває гострий психоз
Симптоми розвиваються різко й тривають від кількох днів до одного місяця. Якщо психоз триває понад місяць – діагноз переглядається (наприклад, шизофренія або хронічний маячний розлад).
Скільки лікується психоз
Зазвичай курс лікування триває 2-4 тижні у стаціонарі. За потреби – довше. Після виписки пацієнт приймає підтримувальні дози препаратів 1-2 роки, у випадку рецидиву – до 3-5 років.
Наслідки після гострого психозу
Прогноз залежить від причини захворювання: реактивний психоз при повноцінному та своєчасному лікуванні часто проходить безвісти, після закінчення курсу терапії психотичні епізоди більше не повторюються. При ендогенній природі хвороби наслідки після гострого психозу серйозніші, прогноз обережний: захворювання може перейти у хронічну форму з нападоподібною течією. Загострення трапляються як під впливом стресових чинників, і спонтанно; в результаті наростають ознаки дезадаптації:
- проблеми з працевлаштуванням та навчанням;
- руйнування родинних та сімейних зв’язків;
- зловживання алкоголем та наркотиками;
- фінансові труднощі та втрата статусу.
На результат психозу також впливає вік і стать хворого, супутні захворювання, якість лікування та реабілітаційних заходів: ймовірність рецидиву вища при достроковій виписці зі стаціонару та припинення прийому медикаментів відразу після зникнення симптомів. При старечих нейродегенеративних захворюваннях психотичний стан триває безперервно, симптоми зберігаються довічно зі швидким наростанням дефіцитарних явищ.
Як позбутися психозу
Психічні розлади часто виникають несподівано, і родичі хворого нерідко розгублюються, не знаючи, як правильно діяти. У такій ситуації головне – не втрачати час і не покладатися на сумнівні поради або народні засоби. Самолікування лише ускладнює перебіг хвороби та погіршує стан людини.
Найкраще рішення – звернутися до кваліфікованого спеціаліста. Якщо ви шукаєте конфіденційність та професійний підхід, обирайте приватну клініку, де лікування проходить анонімно, з дотриманням прав пацієнта та без зайвого стресу. Своєчасна допомога дозволяє стабілізувати стан, запобігти ускладненням і повернутися до повноцінного життя.
Лікування гострого психозу
Для зняття психотичних симптомів необхідне медикаментозне лікування в умовах стаціонару під наглядом досвідчених спеціалістів. Підбір препаратів здійснюється індивідуально з урахуванням загального стану здоров’я, віку та статі пацієнта. Під час терапії важливо регулярно контролювати артеріальний тиск, ЕКГ та основні біохімічні показники крові, щоб своєчасно коригувати дозування та схему лікування.
Основу терапії складають атипові антипсихотики – препарати нового покоління, які не пригнічують центральну нервову систему та мають мінімальний ризик побічних ефектів. У міру зменшення симптоматики дозування поступово знижують.
Комплексне лікування також включає засоби для підтримки нервової системи: ноотропи, адаптогени, вітамінні комплекси. При вираженій тривожності призначають седативні препарати або транквілізатори, при пригніченому стані – антидепресанти. Для підтримки функції печінки можуть застосовуватись гепатопротектори.
Після стабілізації стану пацієнту рекомендовано продовжити підтримувальну психотерапію, спрямовану на подолання наслідків захворювання, відновлення емоційного балансу та формування навичок саморегуляції. Для успішної соціальної адаптації важливу роль відіграють реабілітаційні заходи, участь у групах підтримки, фізіотерапія та лікувальна фізкультура.
|
|
Профілактика психозу
Повністю виключити ймовірність повторного психотичного епізоду неможливо, однак завдяки профілактичним заходам можна суттєво знизити ризик рецидиву. У період відновлення надзвичайно важливо дотримуватися стабільного режиму дня, уникати емоційного перенапруження та фізичного виснаження, відмовитися від шкідливих звичок і підтримувати помірну фізичну активність.
Не менш важливо зберігати соціальні зв’язки – підтримувати спілкування з близькими, не ізолюватися від суспільства. Нові враження та позитивні емоції сприяють стабілізації психоемоційного стану. Також необхідно суворо дотримуватись призначеного лікарем графіка прийому препаратів, не припиняти курс лікування без узгодження зі спеціалістом та регулярно проходити контрольні огляди для коригування терапії.
Жіночий психоз
Гострі розлади психіки у жінок трапляються майже втричі частіше, ніж у чоловіків, однак зазвичай мають сприятливіший перебіг: психотичні симптоми проявляються м’якше, а пацієнтки більш відповідально ставляться до лікування. Для ефективного застосування антипсихотичних препаратів важливим є точний розрахунок дози, оскільки жіночий організм чутливіший до сильнодіючих медикаментів.
Під час підбору терапевтичної схеми обов’язково враховують гормональний фон та загальний стан пацієнтки: у періоди вагітності та грудного вигодовування багато нейролептиків протипоказані, тому необхідно завчасно подбати про безпечні та ефективні альтернативи.
Гострий психоз у підлітка
Дебют гострого психотичного розладу нерідко припадає на підлітковий вік і може бути спровокований гормональними змінами. Водночас тривожні прояви часто залишаються поза увагою, оскільки батьки списують дивну поведінку дитини на «важкий період дорослішання». Важливо враховувати, що саме в підлітковому та юнацькому віці існують найкращі шанси на повне одужання без рецидивів, а відновлення після психозу відбувається значно швидше.
У підтримувальній психотерапії особливу увагу приділяють стабілізації психологічного клімату в родині та роботі зі стресовими реакціями батьків. Рекомендовано пройти курс сімейної терапії для покращення взаєморозуміння й формування атмосфери довіри та підтримки. Окремо проводяться індивідуальні консультації з дорослими: фахівці допомагають батькам вибудувати конструктивне ставлення до ситуації та навчитися ефективно підтримувати дитину на шляху до одужання.
Відмінність психозу від неврозу
Різниця між психозом і неврозом полягає в природі симптомів і глибині порушень. Невротичні розлади мають хронічний перебіг і часто супроводжуються вегетативними та соматичними проявами, але при цьому не впливають на особистість пацієнта. Людина з неврозом зберігає критичне мислення, усвідомлює свій стан і готова звертатися по допомогу.
На відміну від цього, психотичні розлади супроводжуються порушенням сприйняття реальності, втратою критичності до власного стану та глибокими змінами особистості. Пацієнти з психозом, як правило, не визнають себе хворими, а без своєчасного лікування стан швидко призводить до соціальної дезадаптації та особистісної деградації.
Клініка лікування гострого психозу
Коли йдеться про такий стан, як гострий психоз, клініка, де проходить лікування пацієнт, значною мірою визначає його результат. Від кваліфікації лікарів, рівня догляду та матеріального забезпечення залежить швидкість одужання і повернення до повноцінного життя. У важкі моменти довіртеся приватній клініці «СІОН»: ми застосовуємо сучасні терапевтичні підходи та безпечні препарати з доброю переносимістю, досягаючи позитивних результатів навіть у складних випадках.
В клініці створено всі умови для ефективного лікування психозу:
- повна анонімність і конфіденційність;
- спокійна атмосфера та уважний персонал;
- сучасне обладнання для діагностики та невідкладної допомоги;
- комфортні палати з усім необхідним;
- повага до гідності кожного пацієнта;
- комплексна підтримка протягом усього курсу лікування.
Якщо ви або ваші близькі зіштовхнулись із симптомами, які викликають страх або занепокоєння, не зволікайте – звертайтесь на консультацію в клініку «СІОН». Якщо самостійний візит неможливий, ми організуємо виїзд психіатра додому та, за потреби, транспортування до стаціонару. У нашій практиці немає безвихідних ситуацій, а вартість лікування залишається доступною. Зробіть перший крок до одужання вже сьогодні!
