Біполярний психоз – це не завжди екстремальні перепади настрою від ейфорії до глибокої безнадії. Між цими крайнощами існує багато проміжних станів. МКХ-11 розрізняє кілька типів перебігу біполярного афективного розладу, які відрізняються інтенсивністю та переважанням симптомів. Наприклад, при біполярному розладі ІІ типу домінує депресивна симптоматика, а фази гіпоманії проявляються м’яко. У клініці «СІОН» глибоко розуміють природу афективних розладів і застосовують сучасні методи лікування. Запишіться на консультацію – і ви переконаєтесь: навіть у період емоційного спаду існують рішення.
Характерні особливості біполярного розладу ІІ типу
Біполярний розлад 2 типу (6А61) діагностується при виявленні як мінімум одного короткострокового гіпоманіакального епізоду і не менше одного епізоду глибокої депресії, яка триває у 2-3 рази довше за гіпоманію. Другий тип БАР зустрічається рідше ніж перший; близько 0,3% населення планети живе з діагностованим БАР другого типу проти 2-4% з діагнозом БАР першого типу. У жінок біполярний афективний розлад 2 типу виявляють майже вдвічі частіше, що пов’язують з коливаннями гормонального фону при статевому дозріванні, клімаксі та вагітності, після пологів та при прийомі ОК.
На відміну від манії та змішаних афективних епізодів, гіпоманія не призводить до тяжкого порушення соціального функціонування, не супроводжується психотичними симптомами та не потребує стаціонарного лікування. Гіпоманіакальні симптоми обмежуються піднятим настроєм, експансивністю, мовним та руховим збудженням, розсіяністю та нестійкою увагою. Дратівливість, імпульсивність та гіперактивність не розвертаються на повну силу, людина сприймає реальність адекватно і не пускається у явні авантюри.
Набагато більше занепокоєння і лікарям, і пацієнтам завдає депресивної фази, яка часто приймає затяжний перебіг і супроводжується вираженою дезадаптацією. Ризик самогубства на тлі затяжної депресії за будь-якої форми біполярного розладу оцінюється як високий і досягає 15–20%.
Як запідозрити біполярний афективний розлад ІІ типу у дорослих
Як запідозрити біполярний афективний розлад ІІ типу у дорослих
Депресивний епізод відрізняється від тимчасового зниження настрою наявністю класичної тріади симптомів – глибокої пригніченості, порушення когнітивних функцій та моторної загальмованості. У зрілому віці депресія часто супроводжується підвищеною тривожністю, яка проявляється як фонове відчуття небезпеки, напруженості та передчуття лиха.
У розгорнутому епізоді біполярної депресії щонайменше п’ять із нижченаведених симптомів зберігаються понад 14 днів:
- абулія, апатія, втрата інтересу до повсякденного життя;
- домінування негативних емоцій – страху, смутку, провини, сорому;
- знецінення себе, постійна незадоволеність собою;
- погіршення пам’яті, концентрації уваги;
- сповільнення мовлення, незв’язна мова;
- рухова загальмованість, порушення координації;
- розлади сну – безсоння або підвищена сонливість;
- зміни апетиту – переїдання або відмова від їжі;
- різка втрата або набір ваги;
- зниження або повна втрата лібідо;
- складнощі з виконанням звичних дій, самообслуговуванням;
- дратівливість, емоційна нестабільність, плаксивість;
- труднощі з прийняттям рішень, плануванням;
- нав’язливі думки про смерть або суїцид.
У разі атипового перебігу депресивний епізод може маскуватися під соматичні або вегетативні симптоми: пацієнти зберігають функціональність, але скаржаться на головний біль, спазми, порушення травлення, відчуття стискання в грудях. У жінок часто фіксуються збої менструального циклу аж до аменореї.
Для біполярної депресії характерна хвилеподібна динаміка – симптоми поступово наростають, досягають піку та знижуються. Виділяють чотири основні фази перебігу депресивного епізоду:
1. Початкова фаза – зниження енергії, мотивації, поверхневий афект, труднощі з засинанням.
2. Наростання симптомів – глибокий емоційний спад, інтелектуальна гальмованість, вегетативні прояви.
3. Виражена депресія – розгорнута клінічна картина з можливим депресивним ступором.
4. Залишковий стан – поступове відновлення емоційного фону та зниження симптоматики.
Як запідозрити біполярний розлад ІІ типу у дітей та підлітків
Приблизно у третини пацієнтів перший депресивний епізод трапляється до 15 років, а в другій третині – до 19 років, причому між дебютом хвороби та зверненням до психіатра проходить близько 10 років. До особливостей прояву БАР у дитинстві та підлітковому віці відносять більш коротку тривалість циклів – фази встигають змінитись кілька разів на добу.
У період депресії діти менш схильні до апатії та пригніченості, ніж дорослі; симптоми частіше виявляються в повільному засинанні, тривожності, плаксивості, капризах та спалахах гніву. Соматизація депресії у дитини набуває вигляду головного болю, частих застуд, болю в животі, нападів нудоти та блювання; втрата апетиту спостерігається рідко, проте можлива перебірливість у їжі та зловживання солодощами. У цілому нині перепади настрої в дітей віком – природна частина дорослішання; про розлад психіки замислюються, коли починаються проблеми з навчанням, вчителями та однолітками:
- прогули та зниження успішності;
- втрата інтересу до навчання;
- часті конфлікти з однокласниками;
- порушення дисципліни та зухвала поведінка;
- ризиковані вчинки та завдання собі пошкоджень.
- пристрасть до шкідливих звичок у підлітків.
|
|
Медична діагностика біполярного афективного розладу ІІ типу
Діагностувати біполярний афективний розлад ІІ типу за першим депресивним епізодом складно, адже потрібно відрізнити його від уніполярної депресії. Під час первинного обстеження молодих пацієнтів із симптомами депресії доцільно провести скринінг БАР ІІ типу з використанням валідованих опитувальників та ретельно вивчити анамнез – гіпоманіакальні епізоди часто залишаються непоміченими або не вважаються значущими.
Органічні стани, такі як гіпотиреоз, цукровий діабет, деменція, наслідки ЧМТ або побічна дія деяких медикаментів, можуть імітувати депресивні розлади. Для виключення соматичної патології призначають інструментальні дослідження та лабораторні аналізи, що полегшують постановку діагнозу й підбір відповідної терапії.
Фактори ризику розвитку БАР ІІ типу
Генетичний фактор відіграє менш значну роль у БАР ІІ типу, ніж при І типі, але біологічна вразливість залишається актуальною. Порушення обміну нейромедіаторів (дофаміну, серотоніну, ацетилхоліну, норадреналіну та ГАМК) збільшує ймовірність розвитку аффективних епізодів. Важливу роль відіграє спосіб життя:
- порушення циркадних ритмів;
- психоемоційне та фізичне перенавантаження;
- залежності та шкідливі звички;
- хронічні соматичні захворювання;
- прийом деяких препаратів (зокрема, антидепресантів).
Стресові події, токсичне середовище у сім’ї чи на роботі, ЧМТ і перенесені інфекції можуть спровокувати дебют БАР, але не є його єдиною причиною. Сприйнятливість до розладів посилюється особливостями характеру:
- психастенічний чи шизоїдний тип;
- схильність до ригідності мислення;
- надмірна потреба в контролі;
- емоційна нестабільність.
Коли звертатися до лікаря
При другому типі БАР важливо звернутися за професійною допомогою за першого депресивного епізоду, який триває більше тижня. Депресія – не нежить і сама по собі не минає; навпаки, без адекватного лікування епізод затягнеться надовго, а тяжкість симптомів наростатиме до повної втрати працездатності та навичок самообслуговування; до того ж тривалий перебіг депресивної фази БАР збільшує ймовірність приєднання коморбідних розладів, з якими буде складніше впоратися.
Запишіться на прийом до приватної клініки «Сіон», якщо ви постійно відчуваєте занепад сил, не можете ні на чому зосередитися і перебуваєте в пригніченому стані. Це не слабкість волі, а медичний стан, з яким успішно справляються препарати нового покоління, підібрані індивідуально для якнайшвидшого полегшення симптомів без побічних ефектів та небажаних явищ.
Форми лікування біполярного афективного розладу ІІ типу
Комплексна терапія біполярного афективного розладу другого типу впливає на всі ланки патологічного процесу та швидко виводить пацієнта у стійку ремісію, не вдаючись до госпіталізації. Для початку необхідно купірувати гострі симптоми за допомогою нормотиміків та антидепресантів та налагодити сон, створивши умови для нормалізації медіаторного обміну та адекватного функціонування мозку.
Наступний крок – відновлення когнітивних функцій методом транскраніальної стимуляції, а про оздоровлення організму загалом подбають фахівці з масажу та ЛФК. Фінальним етапом на шляху до одужання стане підтримуюча психотерапія, яка допоможе позбутися дисфункціональних установок та виробити корисні звички для подолання вразливості та профілактики рецидивів.
Профілактика та рекомендації при біполярному афективному розладі
Щоб уникнути повторних епізодів депресії, не варто покладатися виключно на фармакотерапію – велике значення мають власні зусилля пацієнта. Якщо ви дотримуєтесь здорового способу життя та зберігаєте баланс між роботою і відпочинком, біполярний афективний розлад І та ІІ типу ще довго не турбуватиме вас.
Сформуйте щадний режим дня, відмовтеся від шкідливих звичок та стимуляторів, регулярно займайтесь фізичною активністю, знайдіть час для хобі та зустрічей з друзями – і депресії просто не залишиться місця у вашому житті. А якщо ви додатково опануєте ефективні методи релаксації та саморегуляції під керівництвом наших фахівців, негативні емоції більше не зможуть визначати хід ваших думок — адже у світі є набагато більше цінного й надихаючого
|
|
