Деяким людям властива емоційна нестабільність, імпульсивність та схильність до драматизації навіть незначних подій. Їхня поведінка здається хаотичною, а міжособистісні стосунки – напруженими та непередбачуваними. За цим нерідко стоїть межовий розлад особистості – психічний стан, що формується в дитинстві та має глибоке коріння в особистісній структурі.
Цей розлад часто призводить до нестійкої самооцінки, труднощів з контролем емоцій, страху відторгнення та саморуйнівних моделей поведінки. Фахівці клініки «СІОН» надають професійну підтримку пацієнтам із межовим розладом особистості, допомагають відновити психологічну рівновагу, сформувати стійку ідентичність і покращити якість життя.
Що таке межовий розлад особистості (пограничний)?
Межовий розлад особистості – це психічне порушення, що характеризується нестабільністю емоційного стану, труднощами з ідентичністю, зниженим контролем імпульсів та схильністю до різких перепадів настрою. Людині з ПРЛ складно усвідомлювати власні емоції, розуміти потреби, будувати стабільні стосунки та зберігати чіткі особисті межі.
Порушення сприйняття себе та оточуючих часто призводить до нереалістичних очікувань, розчарування, внутрішнього напруження та емоційних зривів. Зазвичай за вибуховою реакцією на стрес слідує почуття провини, безпорадності та глибоке внутрішнє спустошення.
Що означає термін «межовий (пограничний)»?
Термін «межовий або пограничний» у психіатрії вказує на прикордонне положення розладу між невротичним і психотичним рівнем функціонування. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11) ПРЛ позначається кодом 6D10 з уточненням 6D11.5 – «розлад особистості з пограничним патерном».
Цей розлад проявляється в нестабільній поведінці, імпульсивності, глибоких труднощах із саморегуляцією та низькою толерантністю до стресу. Пограничний патерн може поєднуватися з симптомами депресії, тривожності, фобій, дисоціації, обсесивних або психотичних станів. У деяких випадках проявляються нарцисичні або істероїдні риси.
Олена Володимирівна Новохатська
Лікар-психіатр, Психотерапевт
Князєва Ольга Анатоліївна
Лікар-психіатр, дитячий психіатр
Причини межового розладу особистості
За сучасними уявленнями, межовий тип розладу особистості формується ще в дитячому віці у біологічно вразливих осіб під впливом психотравмівних чинників. Підвищена емоційна чутливість та слабкі механізми саморегуляції обумовлені нейробіологічними особливостями, зокрема:
- зменшеним об’ємом префронтальної кори, гіпокампа та мигдалики;
- порушенням серотонінової модуляції;
- гіперактивністю норадренергічної системи.
Несприятливе соціальне або сімейне середовище перетворює природну чутливість на хронічний стрес, порушує формування ідентичності та сприяє виникненню когнітивних викривлень, характерних для ПРЛ. До ключових факторів ризику належать:
- психологічне, фізичне або сексуальне насильство в дитинстві;
- емоційна відстороненість або відторгнення з боку батьків;
- втрата або довга розлука зі значимим дорослим;
- гіперопіка чи завищені вимоги до дитини;
- нестабільна прив’язаність, відсутність підтримки;
- досвід перебування в інтернатах, притулках, колоніях;
- соціальна ізоляція, булінг, тривалі конфлікти з ровесниками або педагогами;
- залежності чи психічні розлади в родині;
- злидні, нестабільний побут, емоційна чи матеріальна залежність.
Симптоми межового розладу особистості
Межовий розлад особистості (також: бордерлайн (borderline), прикордонний тип, нестабільний розлад особистості) часто помилково сприймають як “складний характер” або емоційну нестійкість. Але якщо подібна поведінка повторюється в різних життєвих ситуаціях і негативно впливає на роботу, стосунки та психоемоційний стан, варто звернутися до фахівця.
Когнітивна сфера: нечітке уявлення про власну ідентичність, нестабільна самооцінка, труднощі з розумінням емоцій, бажань, цілей. Слабко розвинені навички довгострокового планування, прийняття рішень і вирішення конфліктів.
Емоційно-вольова сфера: сильні перепади настрою, домінування гніву, роздратування або внутрішньої порожнечі. Часто спостерігається емоційне «відключення», панічні атаки, тривожність, ознаки депресії або дисоціації.
Поведінкова сфера: імпульсивні дії, схильність до ризику та саморуйнівної поведінки. Часто трапляються зловживання алкоголем чи іншими речовинами, небезпечна їзда, випадкові сексуальні контакти, порушення закону, спроби самопошкодження чи суїцидальні думки.
Міжособистісна сфера: надмірна емоційна прив’язаність або конфліктність, нестабільність у стосунках, маніпуляції, підвищена чутливість до відмови або критики. Часто виникає почуття покинутості, страх втрати, потреба в постійному підтвердженні любові.
Соціальна сфера: нестабільність у навчанні, роботі, відсутність довгострокових цілей. Часті зміни інтересів, відсутність постійної діяльності, складнощі з адаптацією в колективі.
Діагностика межового розладу особистості
Згідно з класифікацією DSM-V, основною ознакою пограничного (межового) розладу особистості є порушення емоційної регуляції, що проявляється у схильності до дестабілізації, імпульсивних рішень та необдуманої поведінки. Для постановки діагнозу має одночасно виявлятися принаймні п’ять додаткових симптомів, які з’явилися в юнацькому віці та зберігаються в різних сферах життя:
- постійний страх бути покинутим, намагання будь-якою ціною уникнути самотності;
- різкі зміни у стосунках: ідеалізація партнера змінюється на обесцінення;
- нестабільна самооцінка та розмите уявлення про себе;
- імпульсивні вчинки з ризиком для життя або здоров’я (у двох і більше сферах);
- значні перепади настрою;
- самопошкодження, епізоди суїцидальної поведінки;
- часте відчуття порожнечі, внутрішнього спустошення;
- неконтрольовані спалахи гніву;
- дисоціативні або параноїдні симптоми під час стресу.
Через варіативність проявів та часту коморбідність з іншими розладами, діагностика бордерлайну потребує персоналізованого підходу з урахуванням психологічного профілю пацієнта.
У системі МКХ-11 діагноз виставляється на основі ступеня вираженості патологічних рис особистості, що аналізуються за п’ятьма доменами так званої «Великої п’ятірки»:
- негативний аффект: невротизм ↔ емоційна стабільність;
- позитивний аффект: екстраверсія ↔ інтроверсія;
- міжособистісна взаємодія: доброзичливість ↔ ворожість;
- саморегуляція: уважність ↔ імпульсивність;
- когнітивна відкритість: гнучкість ↔ ригідність.
Лікування межового розладу особистості
Пограничний (межовий) розлад особистості успішно піддається психокорекції, якщо пацієнт готовий працювати над собою та звертається до досвідченого психотерапевта, який дотримується принципів доказової медицини. У клініці «СІОН» вас чекають фахівці високого рівня з реальними кейсами успішного лікування ПРЛ, які застосовують сучасні психотерапевтичні методики з доведеною ефективністю.
На основі особистісного профілю ми розробляємо індивідуальну програму терапії та психосоціальної реабілітації, яка швидко полегшує стан і допомагає закласти фундамент для особистісного зростання. Для зменшення виражених симптомів та лікування супутніх розладів (депресії, тривоги, імпульсивності) використовуються щадні препарати: нормотиміки, антидепресанти нового покоління, атипові антипсихотики.
Основні методи психотерапії
Базою лікування пограничного розладу є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – фахівець допомагає навчитися керувати емоціями, розпізнавати справжні потреби, змінювати деструктивні переконання та покращити навички взаємодії з іншими.
Залежно від клінічної картини та індивідуального запиту пацієнта, додатково можуть застосовуватись:
- діалектико-поведінкова терапія (DBT) – для стабілізації емоцій та зниження саморуйнівної поведінки;
- терапія, заснована на перенесенні (TFP) – робота з образами «Я» та «Інших»;
- схема-терапія – виявлення та зміна деструктивних життєвих сценаріїв;
- менталізаційна терапія – розвиток розуміння власних та чужих емоцій;
- арт-терапія, наративні техніки, групові заняття, тренінги емоційної грамотності (STEPPS, Set-up).
Особливості роботи з дітьми та підлітками
Для неповнолітніх із бордерлайном застосовують м’які вербальні й невербальні методи – ігрову терапію, казкотерапію, тілесно-орієнтовані підходи. Під час терапії пограничного розладу особистості у підлітків важливо контролювати доступ до алкоголю, ПАР і травматичних факторів середовища.
У дітей лікування ПРЛ проводиться у зв’язці з сімейною терапією – це допомагає вирівняти атмосферу вдома, навчити батьків нових моделей поведінки, а дитині – відчути безпеку й підтримку.
Олена Володимирівна Новохатська
Лікар-психіатр, Психотерапевт
Князєва Ольга Анатоліївна
Лікар-психіатр, дитячий психіатр
Дослідження межового розладу особистості
Ефективне лікування пограничного розладу особистості у клініці «СІОН» базується на принципах доказової медицини. Психотерапевтичні методики ґрунтуються на актуальних наукових дослідженнях та задокументованому клінічному досвіді. Постійний моніторинг нових нейробіологічних даних дозволяє вдосконалювати підходи до лікування ПРЛ з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта.
Доведено, що до 40% випадків пограничного розладу мають генетичне підґрунтя – матері з діагнозом ПРЛ частіше передають дітям вразливість нервової системи. Водночас симптоми можуть пом’якшуватись за рахунок покращення когнітивних та виконавчих функцій – сучасні тренінги для пацієнтів з ПРЛ інтегрують досягнення нейронауки та навіть VR-технологій.
Цікаві факти про межовий розлад особистості
Відкрите обговорення теми ПРЛ рятує життя. Чим більше людей дізнаються про суть розладу, тим частіше звертаються по професійну допомогу замість того, щоб замикатися у своїх переживаннях. Книги, фільми й історії реальних пацієнтів зруйнували чимало міфів — сьогодні ми знаємо значно більше і вміємо допомагати ефективніше.
- ПРЛ – один із найпоширеніших розладів особистості, яким страждає від 2 до 6% населення світу.
- Жінки звертаються частіше, але це не означає, що чоловіки рідше мають цей діагноз – просто частіше ігнорують симптоми.
- До 70% людей із ПРЛ переживали суїцидальні кризи, але більшість із них знаходили вихід завдяки підтримці близьких і терапії.
Перші результати лікування відчутні вже після кількох тижнів, особливо за умови індивідуального підходу і підтримки психотерапевта.
З роками симптоми ПРЛ слабшають: у 90% людей після 50 років прояви переходять у контрольовану форму або зникають повністю.
Пам’ятайте: ПРЛ – це не вирок. Ви не зобов’язані боротися самотужки. Своєчасне звернення до фахівців відкриває шлях до внутрішньої стабільності, теплих стосунків і глибокого розуміння себе. Клініка «СІОН» – це простір, де вам допоможуть повернути контроль над своїм життям
|
|