Шизофренія

Шизофренія – не привід впадати у відчай: сучасні методи лікування дозволяють ефективно контролювати захворювання і жити повноцінним життям, майже не стикаючись з загостреннями. Головне – не запускати хворобу і при появі симптомів, що насторожують, негайно звернутися до фахівця: у клініці «СІОН» вам обов’язково допоможуть!

Що таке шизофренія

Шизофренія – це складний психічний розлад, що супроводжується глибокими порушеннями мислення, сприйняття реальності та емоційно-вольової сфери. Її природа досі залишається не до кінця вивченою, проте більшість фахівців сходяться на думці, що шизофренія є неоднорідним психотичним станом із хронічним перебігом.

Для захворювання характерні періоди загострення та ремісій, причому інтелектуальні здібності пацієнта можуть тривалий час зберігатися. Діагностика шизофренії ґрунтується на ретельному патопсихологічному обстеженні, аналізі анамнезу та опитувальниках. У разі потреби психіатр може провести додаткову бесіду з родичами пацієнта.

Шизофренія МКБ-10

У Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) шизофренія розглядається як спектр – група психотичних розладів зі схожим патогенезом, але різним клінічним перебігом і симптоматикою. Основний код діагнозу – F20, який позначає шизофренічний розлад загалом. Після нього додається уточнення типу захворювання:

• F20.0 — параноїдна шизофренія
• F20.1 — гебефренічна шизофренія
• F20.2 — кататонічна шизофренія

та інші підтипи залежно від клінічної картини

Така класифікація дозволяє точніше описати стан пацієнта, підібрати ефективне лікування та оцінити прогноз перебігу захворювання.

Клініка лікування шизофренії

Лікування гострих форм шизофренії зазвичай проводиться у стаціонарі, проте госпіталізація сама по собі може стати додатковим джерелом стресу, що уповільнює відновлення психічного стану. Через обмежені ресурси державні заклади не завжди мають змогу забезпечити комфортні умови перебування: бракує кваліфікованого персоналу, сучасних медикаментів і належної інфраструктури.

У приватному секторі матеріальна база значно потужніша, тому лікування шизофренії в приватній клініці відбувається в сприятливому середовищі з індивідуальним підходом до кожного пацієнта.

У психіатричному центрі “СІОН” працює команда досвідчених фахівців, які спеціалізуються на розладах шизофренічного спектру. Ми використовуємо перевірені сучасні протоколи, інноваційні методики психотерапії та препарати нового покоління з мінімальними побічними ефектами.

Переваги лікування в нашій клініці:

• Індивідуально підібрані схеми терапії, адаптовані до стану пацієнта
• Комфортні умови проживання та збалансоване харчування
• Можливість відвідувань близькими
• Психологічна підтримка, реабілітація та допомога в адаптації
• Повна конфіденційність та повага

Ми переконані: гідне ставлення до пацієнта – ключ до ефективного одужання. Вчасно розпочате лікування шизофренії у клініці «СІОН» дає змогу зменшити ризик рецидиву, повернути контроль над власним життям та досягти стабільного психоемоційного стану.

Що буде, якщо не лікувати шизофренію?

Пацієнти з психічними розладами часто відмовляються від лікування, а рідні можуть не надавати значення симптомам, не усвідомлюючи, наскільки небезпечна шизофренія без терапії. Під час загострень хворий може становити потенційну загрозу як для себе, так і для оточення. Поступова соціальна дезадаптація призводить до втрати роботи, житла, фінансової незалежності. Якщо шизофренію не лікувати, захворювання набуває тривалого, хронічного перебігу з формуванням глибокого психічного дефекту. На пізніх стадіях це призводить до порушення особистісної структури, емоційного збіднення, втрати мотивації та здатності до самообслуговування. У тяжких випадках пацієнт стає повністю залежним від сторонньої допомоги та потребує постійного догляду.

Відомі приклади проявів шизофренії

Навіть найвидатніші уми не застраховані від психічних розладів. Історія зберегла чимало прикладів, коли підозри на шизофренічні розлади висловлювалися щодо діячів культури, науки й мистецтва. Зокрема, у науковця та математика Джона Неша було офіційно діагностовано психотичний розлад – саме його історія стала основою фільму Ігри розуму.

Творчість деяких митців також містить ознаки, які пізніше дослідники пов’язували з можливими симптомами психічних захворювань. Наприклад, у роботах художника Луїса Вейна можна простежити зміну стилю – від реалістичних ілюстрацій до складних геометричних композицій, що інтерпретуються як відображення змін психічного стану.

Варто пам’ятати, що діагноз може встановити лише фахівець, і твердження про наявність психічного розладу в історичних осіб є лише припущенням. Однак такі приклади допомагають суспільству краще розуміти природу шизофренії та важливість своєчасної допомоги.

Шизофренія причини

Причини шизофренії остаточно не з’ясовані; вважається, що психоз викликаний порушеннями структури нейронних мереж та патологіями медіаторного обміну. Продуктивні симптоми пов’язані зі скороченням сигнальних шляхів глутамату у префронтальній корі та надлишком дофаміну у мезолімбічному шляху. Негативні симптоми – з дефіцитом дофаміну у мезокортикальному шляху, афективні розлади – з нестачею серотоніну. Ще одна можлива причина виникнення шизофренії – аномалії мозку: зменшення передньої частки гіпокампу, витончення кори, розширення шлуночків тощо.

Від чого з’являється шизофренія

Зміни мозкових структур та активності нейромедіаторів не завжди призводять до психічних захворювань. За приблизними розрахунками, до 15% жителів планети генетично схильні до шизофренії. При цьому навіть у вразливій групі психоз розвивається лише в одного із п’ятнадцяти осіб. Якщо з’являється шизофренія, найбільш ймовірно поєднання вродженої схильності та несприятливого впливу ззовні. Задавшись питанням, звідки береться шизофренія, припускайте вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що пошкоджують, на нервову систему:

• нейроінфекції та черепно-мозкові травми;
• аутоімунні та ендокринні захворювання;
• хронічне отруєння важкими металами;
• неблагополучна екологічна обстановка;
• вживання наркотиків та алкоголю;
• ускладнення вагітності та патологічні пологи.

Перевтома, затяжний стрес, ізоляція та психотравмуючі події можуть спровокувати дебют психозу в осіб із шизотипічним розладом особистості. За спостереженнями психологів, на шизофренію частіше хворіють люди, які виросли в дисфункціональних сім’ях з відстороненими та емоційно закритими батьками, які часто вдавалися до бойкотів і подвійних послань.

Шизофренія спадковість

Багатьох турбує, чи передається шизофренія у спадок, особливо якщо в сім’ї були випадки захворювання, а ви стали помічати за собою або кимось із близьких дива у поведінці. Вчені виявили низку генетичних мутацій, асоційованих з розладами шизофренічного спектру, проте спадковість шизофренії неможливо прорахувати.

Не можна стверджувати напевно, що шизофренія передається у спадок – успадковується певний ступінь схильності, що залежить від ступеня спорідненості з хворим та частоти захворюваності в сім’ї. Якщо хворі два родичі першої та другої лінії (батько та мати, батько та брат, мати та бабуся), спадкова шизофренія розвинеться з ймовірністю 40-55%. Коли хворий один з батьків, брат або сестра, ризик знижується до 10–13% і зводиться до мінімуму за рахунок профілактики та правильного виховання.

Як розпізнати перші ознаки шизофренії

Перші ознаки шизофренії неспецифічні – пацієнти скаржаться на постійну втому, розсіяність, головний біль та розлади сну, втрачають інтерес до колишніх захоплень та життя в цілому. Людина замикається у собі, уникає рідних та друзів. Часом спостерігається ослаблення імпульсного контролю – хворий стає дратівливим, веде себе зухвало, робить безглузді вчинки.

Враховуючи, що у частини пацієнтів раніше відзначалися дивакуваті звички, перші симптоми шизофренії сприймаються як невинні дивацтва та прояви оригінальності. Відрізнити ранні ознаки шизофренії від звичайних дивацтв можна за специфікою та інтенсивністю проявів – наприклад, людина вирішила різко змінити рід занять, несподівано вдарилася в релігію або почала винаходити вічний двигун.

Основні симптоми шизофренії

У такого складного захворювання, як шизофренія, симптоми вкрай різноманітні і неоднозначні. Як проявляється шизофренія у кожному даному випадку – залежить від стадії та форми хвороби, статі, віку, соціалізації, освіти тощо. При уточненні діагнозу важливо враховувати співвідношення симптомів. Для зручності діагностики ознаки шизофренії ділять на чотири групи:

• продуктивні, чи позитивні – феномени, невластиві здорової психіці (марення, галюцинації, надцінні ідеї);
• негативні – Втрата властивостей нормальної психіки: притуплення емоцій, озлоблення, підозрілість, збіднення міміки,
• відмова від зорового контакту, втрата мотивації, байдужість та байдужість до близьких;
• дезорганізовані – невпорядковане мислення, плутане невиразне мовлення, неадекватна поведінка, дереалізація та деперсоналізація;
• психомоторні – стереотипні рухи, збудження або загальмованість, “воскова гнучкість”, мовчання, негативізм, ступор.

Стадії шизофренії

Шизофренія – це хронічне психічне захворювання з хвилеподібним перебігом, яке розвивається поступово та проходить через кілька етапів. Тривалість кожної стадії індивідуальна: у деяких пацієнтів зміни відбуваються протягом кількох тижнів, в інших – розтягуються на роки або навіть десятиліття. Найчастіше шизофренія починається з так званого преморбідного періоду, коли поведінкові особливості ще не дають підстав для встановлення діагнозу, але вже свідчать про зниження адаптивності.

1. Продромальна стадія (продром)
   Початковий етап, коли проявляються легкі порушення настрою, мислення, концентрації та соціальної взаємодії. Людина стає замкненою, уникає контактів, знижується академічна чи професійна продуктивність.
2. Гострий психотичний епізод
   Основна фаза захворювання, в якій виникають так звані продуктивні симптоми — маячні ідеї, слухові галюцинації, розлади мислення та поведінки. Більшість пацієнтів (понад 80%) стикаються з психозом, який потребує негайної медичної допомоги.
3. Стадія ремісії
   Після інтенсивної терапії можливе зниження або повне зникнення психотичних проявів. Однак залишаються так звані негативні симптоми — емоційне зниження, зниження ініціативності, соціальна ізоляція.
4. Загострення
   Рецидив психозу, що може виникнути при порушенні режиму лікування, вживанні психоактивних речовин або під впливом сильного стресу.
5. Дефектна стадія
   У разі частих загострень та відсутності повноцінної терапії відбувається формування шизофренічного дефекту: різке зниження когнітивних функцій, повна апатія, порушення волі, кататонічні явища. Це найбільш тяжкий і незворотний етап захворювання.

Види шизофреній

Різні типи шизофренії вимагають різних підходів до лікування, тому важливо правильно визначити форму захворювання, виходячи з клініки та динаміки процесу. Залежно від переважаючих симптомів розрізняють п’ять основних різновидів захворювання – просту, параноїдальну, гебефренічну, кататонічну та недиференційовану. За течією виділяють шубоподібну, періодичну, латентну та безперервну шизофренію, які відрізняються частотою рецидивів, інтенсивністю проявів та прогнозом.

Параноїдна шизофренія

Найчастіше зустрічається параноїдна форма шизофренії, яка характеризується яскравою продуктивною симптоматикою та незначними порушеннями емоційно-вольової сфери. При такому діагнозі, як параноїдна шизофренія симптоми виявляються маренням, формуванням надцінних ідей, слуховими та тактильними галюцинаціями. Хворі переконані, що їх переслідують, намагаються нашкодити або надають надприродному впливу; очікування нападу призводить до підозрілості, тривожності та ворожості.

Латентна шизофренія

При такому захворюванні, як латентна шизофренія, симптоми згладжені, а психотичні прояви можуть бути повністю відсутніми. Скарги пацієнтів концентруються на емоційно-вольовій сфері. Пацієнти скаржаться на стійке зниження настрою, лібідо та інтелектуальної продуктивності, збіднення почуттів, апатію та відчуття безглуздості життя; через нестачу мотивації елементарні дії даються важко.

Маніакальна шизофренія

У деяких випадках шизофренія може маскуватися під біполярний афективний розлад – продуктивна та негативна симптоматика поєднується з вираженими емоційними порушеннями, включаючи чергування маніакальних та депресивних фаз. Оскільки точно визначити первинну патологію неможливо, у МКХ-10 цей стан позначається подвійним кодом — F20 (шизофренія) та F31 (біполярний розлад).

Клінічна картина залежить від фази захворювання. На ранніх етапах домінують депресивні симптоми, які можуть зберігатися протягом 4–6 місяців:

• пригнічений настрій, психомоторна загальмованість, апатія;
• негативне сприйняття себе та навколишнього світу;
• гнітюче відчуття провини;
• порушення сну та апетиту;
• скуті рухи, монотонна мова;
• соціальна ізоляція, втрата інтересу до спілкування;
• нав’язливі думки про смерть, хвороби, катастрофи тощо.

Маніакальна фаза триває 1–2 місяці й характеризується стійким психомоторним збудженням. Мислення стає фрагментарним, настрій змінюється різко та непередбачувано, мова втрачає зв’язність і супроводжується надмірною мімікою та жестами. У цей період часто виникають галюцинації та маячні ідеї.

Гостра шизофренія

Під гострою шизофренією прийнято розуміти психотичний епізод з яскравою продуктивною симптоматикою – галюцинаціями, маренням, ілюзіями та вираженою дезорієнтацією та дезорганізацією. Пацієнти нехтують нормами пристойності та домашніми обов’язками, демонструють недоречні та неадекватні емоції, перестають стежити за собою тощо.

Набута шизофренія

Набута шизофренія виникає внаслідок органічної патології мозку, черепно-мозкових травм, зловживання психоактивними речовинами, тяжкого соматичного захворювання чи нервового потрясіння. Якщо хворому надано своєчасну кваліфіковану допомогу та організовано соціальну реабілітацію, ймовірність повного лікування досягає 60–70% і більше.

Регулярна шизофренія

При регулярній, або рекурентній шизофренії у пацієнтів у період загострень одночасно присутні симптоми гострого психозу та одного з афективних розладів – депресії, параної чи БАР. При загостреннях іноді розвивається кататонічний ступор і похмурість свідомості – мимовільне фантазування, мрії наяву, дереалізація та деперсоналізація.

Шизофренія у чоловіків

Чоловіки складають майже дві третини хворих на шизофренію, причому шизофренія у чоловіків дебютує раніше і протікає важче, ніж у жінок. Незважаючи на яскраві ознаки шизофренії у чоловіка та виражену позитивну симптоматику, пацієнт, як правило, не налаштований на співпрацю і відмовляється дотримуватись приписів лікарів.

У чоловіків переважає параноїдна форма шизофренії із прагненням до ізоляції та швидко наростаючою дезадаптацією. Рідше діагностується гебефреніческая форма захворювання, яку відрізняє рання маніфестація та схильність до асоціальної поведінки. В обох випадках прояви шизофренії у чоловіка нерідко ускладнюються алкогольною залежністю – до 40% пацієнтів стають хронічними алкозалежними.

Шизофренія у жінок

Гостра шизофренія у жінок зустрічається рідко і має більш сприятливий прогноз – жінки об’єктивніше оцінюють свій стан і відповідально ставляться до лікування. Сприятливому прогнозу також сприяє більш пізній дебют захворювання – 26–35 років. Основна маса пацієнток на момент захворювання – зрілі особистості, які прагнуть компенсувати хворобливі прояви та здебільшого зберігають роботу та сім’ю.

З іншого боку, постановка діагнозу може зайняти більше часу, оскільки ознаки шизофренії у жінки згладжені і часто накладаються на афективні розлади. Розгорнуті психози – велика рідкість, проте постшизофренічна депресія виникає частіше, ніж у чоловіків, а при залишковій шизофренії негативна симптоматика зберігається довше.

Шизофренія у підлітків

У генетично вразливих пацієнтів дебют шизофренії посідає підлітковий вік (14–20 років), коли завершується формування міжнейронних зв’язків. Як правило, шизофренія у підлітків не призводить до явного психозу та протікає у формі шизоафективного розладу з нападоподібною течією.

Основні ознаки шизофренії у підлітків пов’язані з помірними дисфоричними та емоційними розладами, труднощами у навчанні та соціалізації. Рідше діагностується злоякісна параноїдна шизофренія зі швидким наростанням емоційно-вольового дефіциту, зниження інтелекту та розвитком кататонічного синдрому протягом 2–4 років.

У молодших підлітків, переважно у хлопчиків, зустрічається гебефренічна шизофренія, яка характеризується когнітивним дефіцитом, слабким контролем імпульсів, зневагою до соціальних норм і почуттів оточуючих. Хворі постійно перебувають у піднесеному настрої, та неспроможні всидіти дома, поводяться дурно, по-дитячому – голосно сміються. Підлітки можуть гримасувати, дражнити однолітків, демонструвати провокаційну поведінку. У відповідь на емоційне напруження чи образу – ухилятися від навчання, тікати з дому, потрапляти під вплив асоціальних компаній, проявляти ризиковану поведінку, включно зі шкідливими звичками та ранньою сексуальною активністю.

Шизофренія у дітей

Шизофренічні розлади у дітей зустрічаються вкрай рідко, але ранній дебют шизофренії (до 11 років) зазвичай має тяжчий перебіг. Водночас за умови своєчасної діагностики та правильно підібраної терапії захворювання піддається лікуванню.

Основні симптоми дитячої шизофренії схожі з проявами захворювання в дорослих, однак точний діагноз зазвичай можливо встановити лише після 7-річного віку, коли стає доступним диференціальне обстеження для виключення аутизму та інших розладів психічного розвитку.

У дитини можуть з’являтися маячні ідеї, галюцинації або надмірно деталізовані фантазії з вигаданими персонажами. На відміну від звичайних дитячих ігор, ці уявлення супроводжуються вираженим зануренням у власний світ, прагненням до самотності, униканням зорового та тактильного контакту, а також емоційною відстороненістю від однолітків.

У дошкільному віці рання шизофренія може проявлятися у вигляді стійкого негативізму, занедбаності, відмови від мовлення (мутизму). У старшому віці не виключені симптоми кататонічного спектра – порушення рухової активності, застигання в одній позі, стереотипна поведінка.

Діагностика шизофренії

Постановка психіатричного діагнозу – багатоступеневий процес. Діагностують шизофренію на підставі анамнезу та патопсихологічного огляду із застосуванням спеціалізованих тестів та опитувальників. Для виключення органічної патології мозку хворого можуть направити на МРТ та ЕЕГ, при підборі медикаментів для пацієнтів із хронічними захворюваннями призначають додаткові обстеження та консультації вузьких фахівців з метою запобігання побічним ефектам.

Як вилікувати шизофренію

На питання, чи лікується шизофренія, ми відповімо чесно: досягти абсолютного одужання вдається не завжди, шизофренія виліковна приблизно в 30-60% випадків. Тим не менш, хворобу можна контролювати, знизити тяжкість симптомів та знизити частоту рецидивів, підтримуючи високу якість життя за рахунок ефективної антипсихотичної терапії. Щоб повністю вилікуватися від шизофренії, треба якнайшвидше викликати психіатра додому або запишіться до ньго на консультацію і пройдіть курс лікування в клініці «Сіон» – у нас лояльні ціни та вигідні пропозиції!

При діагнозі гостра шизофренія лікуватись у стаціонарі потрібно не менше 15–20 днів, у цей час пацієнт приймає антипсихотики та ноотропи за індивідуально розробленою схемою. Для відновлення моторних функцій вдаються до фізіотерапії, а для покращення адаптивних навичок показано психотерапію та соціальну реабілітацію. Після виписки лікування продовжується в амбулаторному режимі – хворий приймає ліки, займається з психотерапевтом та проходить контрольні огляди у психіатра.

Гаряча лінія+38 066 837 29 85Цілообово. Анонімно.

Записатися на консультацію

Профілактика шизофренії

При захворюваннях зі складною етіологією, таких як шизофренія, профілактика рецидивів будується на управлінні стресом – слід захистити себе від психотравмуючих факторів та послабити їхній вплив. Рекомендується вести спокійний спосіб життя, налагодити щадний режим дня та повноцінний сон, уникати емоційних та інтелектуальних навантажень і, зрозуміло, відмовитися від спиртного, наркотиків та збуджуючих засобів.

Зниженню рівня стресу сприяють прогулянки на свіжому повітрі, помірні фізичні навантаження, творчі хобі та практика релаксації. Соціалізація сприяє запобіганню рецидивів, тому не замикайтеся у чотирьох стінах – частіше зустрічайтеся з друзями та рідними, заводьте нові знайомства, беріть участь у групах підтримки. Для згладжування акцентуацій характеру та поліпшення комунікативних навичок показано індивідуальну, сімейну та групову психотерапію.

Як жити із шизофренією?

Контрольована шизофренія давно перестала бути перешкодою самореалізації, тому не варто постійно концентруватися на своєму діагнозі – краще зосередитися на розвитку своїх талантів! При лікуванні в клініці Сіон зазвичай не потрібно ставати на облік, так що ви не постраждаєте від обмежень прав і незабаром повернетеся до звичного способу життя.

Скільки живуть люди із шизофренією?

Розлади психіки самі по собі не є небезпечними для здоров’я, проте очікувана тривалість життя при шизофренії в середньому скорочується на 10–15 років через бідність, ізоляцію та ризиковану поведінку в періоди загострень. Люди з неконтрольованою шизофренією легко стають жертвами шахраїв, сект та домашнього насильства. Особливо уразливі психіатричні пацієнти під час соціальних катаклізмів.

Різниця між психозом і шизофренією

Шизофренія часто маскується під інші психічні розлади – депресію, біполярний афективний розлад, обсесивно-компульсивний розлад. Для диференціальної діагностики використовуються критерії DSM-5, а першим кроком є виключення органічних уражень головного мозку, реактивного психозу, деменції, психозів на фоні алкоголізму або наркотичної залежності.

Діагноз «шизофренія» підтверджується у разі, якщо щонайменше два з характерних симптомів – галюцинації, марення, дезорганізована мова чи поведінка, кататонія або негативна симптоматика – спостерігаються протягом 30 днів і більше.

У випадках, коли явні психотичні прояви відсутні, основною ознакою для постановки діагнозу є стійке погіршення соціального, професійного чи побутового функціонування, що триває не менше шести місяців: втрата працездатності, конфлікти в родині, емоційне «спустошення», ігнорування базових навичок самообслуговування тощо.

Як відрізнити невроз від шизофренії?

Пацієнти з шизофренією або шизотиповим розладом можуть виявляти схожі риси з людьми, що мають невротичні розлади: замкнутість, емоційну відстороненість, схильність до фантазування. Проте при неврозі зберігається зв’язок із реальністю, мислення залишається логічним, а поведінка – передбачуваною. При шизофренії ж часто порушується критичне мислення, порушується логіка, сприйняття дійсності стає викривленим.

Коли загострюється шизофренія?

Рецидиви шизофренії найчастіше припадають на осінь і весну та тривають у середньому 6–8 тижнів. Загострення можуть провокуватися перенапруженням, серйозною хворобою, припиненням прийому ліків, значними змінами в житті або психотравмуючими подіями. У жінок загострення частіше пов’язані з гормональними змінами — вагітністю, післяпологовим періодом, менопаузою. У чоловіків — зловживанням алкоголем чи наркотиками.

Скільки триває ремісія при шизофренії?

Ремісію діагностують, якщо продуктивні симптоми шизофренії відсутні понад 6 місяців, а негативні симптоми – помірні та не викликають дезорганізації життя. За умови дотримання рекомендацій лікаря та регулярного прийому препаратів ремісія може тривати роками. У разі самовільного припинення медикаментозного лікування повторний психотичний епізод зазвичай настає протягом року.

Фахівці клініки «СІОН» мають досвід у лікуванні шизофренічного спектру розладів – запишіться на консультацію, і ми допоможемо вам повернути контроль над своїм життям.