Диссомнія – це серйозне порушення сну, яке виникає через хронічну нестачу відпочинку, недостатнє відновлення організму та аномалії у поведінці під час сну. Це не лише безсоння: багато людей страждають на викривлене сприйняття якості сну — навіть після повноцінної ночі вони прокидаються втомленими й виснаженими.
Порушення сну часто супроводжують психоемоційні розлади — неврози, депресії, психози — або є проявами хронічних соматичних захворювань. Самолікування чи поради з інтернету не замінять професійної допомоги: точна діагностика та ефективне лікування диссомній можливі лише за участі лікаря-психіатра або сомнолога.
Наслідки порушення сну
Хронічна диссомнія не дозволяє нервовій системі відновлюватися після щоденного навантаження. Виснаження адаптивних резервів організму поступово підриває як фізичне, так і психічне здоров’я. Найперші прояви — це астенічні симптоми: постійна втома, зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті та уповільнена реакція.
Когнітивні розлади часто поєднуються з емоційною нестабільністю: дратівливістю, підвищеною чутливістю до шуму чи світла, втратою самоконтролю, різкими перепадами настрою. Пацієнти скаржаться на головний біль, мимовільні посмикування (тіки), тремор.
Без належного лікування тривале порушення сну призводить до розвитку системних хвороб:
- інсулінорезистентність і цукровий діабет 2 типу;
- ожиріння, метаболічний синдром;
- хронічний гастрит, виразкова хвороба;
- втрата м’язової маси, остеопороз;
- холецистит, жовчнокам’яна хвороба;
- передчасне старіння шкіри;
- пригнічення клітинного імунітету;
- дисліпідемія, атеросклероз, стеатоз печінки;
- підвищений ризик інсульту, інфаркту, онкології;
- гіпертонія, ішемічна хвороба серця, порушення мозкового кровообігу;
- порушення репродуктивної функції, зниження лібідо, ранній клімакс у жінок;
- підвищений ризик психічних захворювань.
Регулярний здоровий сон — це не розкіш, а фундамент здоров’я. Вчасне звернення до лікаря дозволяє уникнути серйозних ускладнень.
Причини розладу сну
Однією з поширених причин інсомнії (безсоння) є прихований фізичний або психологічний дискомфорт, який людина не завжди усвідомлює. Повноцінному сну можуть заважати спека, духота, переохолодження, незручне ліжко чи одяг, утруднене дихання, печія, біль, голод або мимовільні рухи під час засинання.
Частою біологічною причиною порушення сну є зниження вироблення мелатоніну — гормону, що регулює добові біоритми. Дефіцит мелатоніну характерний для людей, які часто змінюють часові пояси або працюють у нічну зміну. У таких випадках з’являється хронічне порушення циклу сну та неспання.
Виділення мелатоніну блокується стресовими гормонами: адреналіном, кортизолом, АКТГ. Тому під час затяжного стресу, перевтоми або психоемоційного виснаження рівень мелатоніну знижується, і організм втрачає здатність до природного засинання.
Порушення гігієни сну — ще один важливий фактор: активна розумова діяльність увечері, переїдання, перегляд телевізора, гучна музика або робота за комп’ютером пізно ввечері перезбуджують нервову систему. Схожий ефект дають стимулятори (кава, енергетики, нікотин), психоактивні речовини та стани тривалого стресу.
До 75% людей із хронічним болем або психічними розладами страждають від диссомній. У 40% пацієнтів з інсомнією додатково діагностують психічні порушення. Варто пам’ятати, що проблеми зі сном можуть бути також симптомами порушення мозкового кровообігу, гіпертиреозу або захворювань надниркових залоз, шизофренії, депресії, біполярного розладу чи нейродегенеративного захворювання.
Розлади сну: симптоми
При таких станах, як диссомнія або інші розлади сну, симптоматика включає як кількісні, так і якісні порушення. Кількісні симптоми проявляються у вигляді труднощів із засинанням, частих нічних і ранніх пробуджень. Тривалість сну скорочується до 5–6 годин і менше, а вдень з’являється виражена сонливість, зниження працездатності та енергії.
Якість сну також суттєво погіршується – змінюється тривалість і структура фаз сну, з’являються соматичні, вегетативні та поведінкові розлади. Найпоширеніші симптоми:
- поверхневий, тривожний, переривчастий сон;
- складнощі з повторним засинанням після нічного пробудження;
- нічні кошмари, фобії, епізоди панічних атак;
- аритмія, коливання артеріального тиску;
- хропіння, бруксизм (скрегіт зубами);
- синдром обструктивного апное (зупинки дихання уві сні);
- сонний параліч, гіпнагогічні галюцинації, нав’язливі думки під час засинання;
- нічне сечовипускання (ніктурія), енурез у дітей;
- м’язові судоми, посмикування кінцівок під час сну;
- сноходіння (сомнамбулізм) та інші автоматизовані дії у стані сну.
Якщо ви помічаєте в себе або у близьких подібні симптоми – це сигнал звернутися до лікаря. Порушення сну не лише знижують якість життя, але й можуть бути ранніми ознаками глибших неврологічних або психіатричних розладів.
Який лікар лікує порушення сну?
При первинному розладі сну починають із звернення до терапевта або невропатолога, при хронічних та ускладнених диссомніях пацієнта направляють до профільного фахівця. Лікар, який лікує порушення сну, називається сомнолог; записатися на прийом можна у спеціалізованому сомнологічному центрі або приватній психоневрологічній клініці. Фахівці із сомнології в центрі СІОН мають великий досвід лікування диссомній різної природи та ступеня тяжкості, тож і для вашої проблеми знайдеться рішення!
Якщо сон порушено внаслідок соматичного захворювання, залучають вузьких фахівців – пульмонологів, ендокринологів, кардіологів, гастроентерологів, отоларингологів тощо. Лікування диссомнії у пацієнтів неврозами та психозами проводиться під наглядом психіатра чи клінічного психолога; для дітей та підлітків знадобиться консультація дитячого невролога.
Діагностика порушень сну
Професійна діагностика розладів сну в Києві базується на полісомнографії — комплексному дослідженні мозкової активності та фізіологічних процесів під час сну. Це “золотий стандарт” сомнології, що дозволяє виявити як неврологічні, так і соматичні причини безсоння.
До основних параметрів, які фіксуються під час обстеження, належать:
- електроенцефалограма (ЕЕГ) — для аналізу активності мозку;
- електроокулограма – для реєстрації рухів очей;
- електроміограма – вимірювання тонусу підборідних м’язів;
- насичення крові киснем (сатурація), частота дихання;
- положення тіла під час сну, рухи кінцівок, хропіння, бруксизм (скрегіт зубами).
Якщо пацієнт скаржиться на денну сонливість, проводять також тест на середню латентність сну — оцінюють час, необхідний для засинання, за результатами п’яти сеансів з інтервалом у дві години.
Полісомнографія проводиться у комфортних умовах сомнологічного стаціонару, максимально наближених до домашніх. Усі датчики закріплюються делікатно й не заважають засинанню.
У випадках, коли підозрюється невроз або психоз, рекомендована консультація психіатра чи психолога, а також патопсихологічне тестування. Для виключення супутніх захворювань призначають лабораторні та інструментальні дослідження.
|
|
Порушення сну: що робити?
Епізодичні розлади сну зазвичай не викликають занепокоєння – якщо причиною є стрес, зміна розпорядку дня або перевтома, нормальний сон відновлюється протягом кількох днів. У неускладнених випадках достатньо усунути стресові фактори, вести активний спосіб життя та дотримуватися базових правил гігієни сну.
Самостійний прийом снодійних і заспокійливих препаратів – не найкраще рішення. При незначному безсонні можна спробувати м’які домашні засоби: трав’яні чаї з валеріаною, тепле молоко з медом, розслаблюючий вечірній ритуал. Якщо сон не покращується протягом 10 днів – не відкладайте звернення до фахівця.
Запишіться на консультацію до фахівців клініки СІОН: ми проведемо сучасну діагностику та підберемо індивідуальний план відновлення сну.
Розлади сну: лікування
У разі розладів сну лікування має бути комплексним – лише медикаментів недостатньо. Для досягнення стабільного результату важливо поєднувати фармакотерапію з психотерапією, а також внести зміни у спосіб життя. Кожному пацієнту підбирають індивідуальну терапевтичну програму. Окрім снодійних засобів, до схеми лікування можуть входити заспокійливі препарати, антидепресанти, ноотропи та вітаміни групи B.
Психотерапія при безсонні
Психотерапевтичне лікування розладів сну спрямоване на усунення хронічного стресу (дистресу) та модифікацію умов засинання. При тривалій інсомнії важливо позбутися страху засинання та негативних асоціацій, пов’язаних з ліжком – нічних кошмарів, тривожних думок і нав’язливих переживань.
Пацієнтів навчають технікам саморегуляції, аутотренінгу, релаксації та допомагають сформувати здорові ритуали сну. Високу ефективність демонструє когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та метод контролю стимулів, які допомагають відновити природний режим сну та зменшити тривожність перед засинанням.
Розлади сну: види
Диференціальна діагностика диссомній є обов’язковою умовою ефективного лікування, запобігання ускладненням та правильного підбору медикаментів. Згідно з Міжнародною класифікацією розладів сну (МКРС-2), виділяють шість основних типів сомнологічних розладів:
- інсомнії – різні форми безсоння;
- гіперсомнії – патологічна сонливість, зокрема нарколепсія;
- парасомнії – небажані дії чи відчуття під час сну, засинання або пробудження;
- розлади дихання уві сні – гіповентиляція, обструктивне та центральне апное;
- порушення циркадного ритму – гострі, хронічні або вроджені форми;
- рухові розлади під час сну – синдром неспокійних ніг, ритмічні рухи, судоми тощо.
Інсомнія: найпоширеніший розлад сну
Найбільш поширеним типом є інсомнія – нею страждає до 30% дорослого населення у розвинених країнах. Усього відомо 9 клінічних форм безсоння. До первинних інсомній, які не пов’язані з психозами, залежностями чи соматичними хворобами, належать:
- Гостра (адаптаційна) інсомнія – виникає у відповідь на зовнішні фактори (стрес, зміна умов).
- Психофізіологічна – формується через надмірне нервове напруження та негативні асоціації зі сном.
- Інсомнія через порушення гігієни сну або збій біоритмів.
- Парадоксальна – суб’єктивне відчуття безсоння при наявному сні.
- Дитяча поведінкова інсомнія.
- Ідіопатична (спадкова) – має генетичне походження, зазвичай починається у дитинстві.
Парасомнії: класифікація
Парасомнії залежать від фази сну та характеру порушень. Виділяють три основні групи:
- Розлади пробудження, пов’язані з фазою повільного сну: нічні страхи, енурез, бруксизм, дезорієнтація при пробудженні, сноходіння, дитяче апное.
- Парасомнії, що виникають у фазі швидких рухів очей (REM): нічні кошмари, сонний параліч, синдром неспокійних ніг, нічна дистонія, епізоди порушення серцевого ритму.
- Розлади переходу зі сну до стану бадьорості: сноговоріння, судомні напади, розлади ковтання уві сні.
|
|
Порушення сну у чоловіків
Найпоширенішим розладом сну серед дорослого населення є адаптаційне безсоння, яке виникає на тлі стресу, втоми або емоційного вигорання. У чоловіків воно частіше переходить у хронічну форму, оскільки вони, як правило, пізніше звертаються за медичною допомогою та менш охоче погоджуються на психотерапію, вважаючи це проявом слабкості.
Поширеною помилкою є спроба заглушити емоційні проблеми алкоголем, що лише погіршує стан. При спробах самостійного виходу із запою нерідко спостерігається інсомнія, спричинена синдромом відміни. У таких випадках ефективними є снодійні засоби з ГАМК-ергічним механізмом дії, які згодом поступово замінюють седативними антидепресантами.
Серед інших поширених причин порушень сну у чоловіків – хропіння, гіповентиляція та синдром обструктивного апное сну, який виявляється у приблизно 4% чоловіків середнього віку – майже вдвічі частіше, ніж у жінок того ж віку.
Для нормалізації дихання в таких випадках застосовується СІПАП-терапія – силіконова носова маска зі шлангом, підключеним до компактного компресора. Пристрій створює постійний потік повітря, що запобігає западінню м’яких тканин глотки. У випадках легкої або середньої форми апное можливе хірургічне лікування – зокрема, видалення язичка піднебіння та надлишкових м’яких тканин.
Порушення сну у жінок
Диссомнія у жінок діагностується частіше, ніж у чоловіків. Однією з основних причин є гормональні зміни під час вагітності та в період менопаузи, які знижують рівень мелатоніну – гормону, відповідального за регуляцію сну. Це часто провокує безсоння або порушення якості сну.
Крім того, жінки схильні до підвищеної тривожності, що сприяє виникненню нічних страхів, емоційної напруги та нав’язливих думок, які заважають заснути або викликають часті пробудження.
Разом із тим, представниці жіночої статі, як правило, більш уважно ставляться до власного здоров’я та охочіше звертаються за допомогою до фахівців. Саме тому розлади сну у жінок добре піддаються лікуванню, особливо якщо застосовується комплексний підхід – поєднання медикаментозної терапії, психокорекції та зміни способу життя.
Порушення сну у підлітків
У період статевого дозрівання організм підлітка зазнає подвійного навантаження – гормональної перебудови та соціального тиску, що часто призводить до розвитку диссомній (розладів сну). Щоб уникнути переходу у хронічну форму, порушення сну в підлітковому віці необхідно вчасно діагностувати та лікувати під наглядом досвідченого фахівця.
Починаючи з 10-річного віку, допускається застосування окремих дорослих лікарських засобів, але у відповідно скоригованому дозуванні. У разі сильного психоемоційного або фізичного перевантаження призначають адаптогени та ноотропні препарати.
Для зменшення тривожності та внутрішнього напруження рекомендовані:
- психотерапія (зокрема сімейна або когнітивно-поведінкова),
- фізіотерапевтичні методи,
- регулярна фізична активність,
- прогулянки на свіжому повітрі,
- аутотренінг та релаксаційні вправи.
Порушення сну у дітей
Інсомнія у малюків найчастіше виникає в період формування режиму дня, хронотипу та ритуалів засинання. Поведінкові розлади сну у дітей зазвичай пов’язані з неправильними умовами засинання — наприклад, потребою в присутності батьків, смоктанні пустушки чи заколисуванні. Дитина може вередувати, відтягувати час сну або вимагати дотримання звичного ритуалу, що з часом переростає у стійку проблему.
Серед парасомній у дітей віком 3–9 років зустрічаються нічні страхи та кошмари як прояв незрілої психіки у відповідь на стрес. Якщо такі епізоди повторюються часто, рекомендується консультація дитячого психолога. Нічне нетримання сечі у дітей до 5 років вважається варіантом норми і зазвичай не потребує лікування. Лунатизм (сноходіння) у вразливих дітей також не потребує медикаментозної корекції, однак батьки повинні подбати про безпеку під час сну.
У дітей, що часто хворіють, аденоїди або поліпи носоглотки можуть спричиняти хропіння і синдром обструктивного апное сну. У рідкісних випадках розлади сну можуть бути симптомом неврологічної патології — наприклад, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
Під час медикаментозного лікування порушень сну у дітей важливо враховувати підвищену чутливість до лікарських засобів: чим молодша дитина, тим вираженішою може бути реакція. Тому у дошкільному віці зазвичай не застосовують сильнодіючі препарати. Замість цього рекомендовані:
- м’які заспокійливі засоби,
- фітозбори та адаптогени,
- техніки саморегуляції для дітей старшого віку.
Порушення сну в літньому віці
Близько третини людей у похилому віці стикаються з розладами сну, найчастіше – з інсомнією, яка обумовлена зниженням вироблення мелатоніну. Після 75 років також частіше проявляються парасомнії – тривожність, нав’язливі думки, порушення дихання уві сні (гіповентиляція, апное).
Симптоми диссомнії в старшому віці часто посилюються на фоні хронічних захворювань – артеріальної гіпертензії, порушень мозкового кровообігу, серцевої недостатності, остеоартрозу. Додатковими факторами ризику є ожиріння та малорухливий спосіб життя. Іноді інсомнія у літніх пацієнтів вказує на початок нейродегенеративного процесу, зокрема деменції.
Хронічне безсоння може прискорити когнітивний спад, тому важливо контролювати якість і тривалість сну. У таких випадках добре працюють:
Z-препарати (нові покоління снодійних),
синтетичні аналоги мелатоніну,
за потреби – заспокійливі засоби або антидепресанти.
|
|
Профілактика порушень сну
Піклування про здоровий сон не вимагає значних зусиль, якщо ви вмієте зберігати баланс, володієте навичками саморегуляції та вмієте справлятися зі стресом. Найкраща профілактика диссомній – це дотримання розпорядку дня, помірна фізична активність і правильна гігієна сну.
Рекомендації для профілактики безсоння:
- створіть комфортні умови для сну – зручне ліжко, якісний матрац, затишна атмосфера;
- регулярно провітрюйте спальню;
- не вживайте кофеїн, міцний чай або алкоголь у вечірній час;
- уникайте фізичних, розумових і емоційних перевантажень перед сном;
- лягайте спати в один і той самий час, навіть у вихідні; не спіть удень;
- щодня виходьте на вечірні прогулянки;
- використовуйте ліжко лише для сну або відпочинку – не для роботи чи перегляду новин;
- вечеряйте не пізніше ніж за 2 години до сну, перевагу надавайте легкій їжі;
- перед сном прийміть теплий душ або ванну для розслаблення;
якщо заважають зовнішні подразники – скористайтеся берушами або маскою для сну.
Центр лікування розладів сну в Києві
Приватна клініка з лікування порушень сну – це зручне рішення для зайнятих людей, які цінують свій час та комфорт. Усі обстеження, консультації та медичні процедури проводяться на місці – без черг, стресу та зайвої бюрократії. Ви самостійно обираєте зручний час візиту – направлення від сімейного лікаря не потрібне. За запитами типу «краща клініка порушень сну Київ» реабілітаційний центр СІОН стабільно входить до числа лідерів. Записавшись на консультацію, ви отримаєте:
- кваліфіковану медичну допомогу за доступною ціною,
- анонімність та конфіденційність на всіх етапах,
- ефективне відновлення здорового сну вже з перших тижнів лікування.
У нашій клініці використовуються сучасні безпечні препарати, що не викликають залежності, а також психотерапевтичні методики з доведеною ефективністю. Комплексний підхід дозволяє досягти стійкого покращення стану навіть у складних випадках. Довіртесь фахівцям клініки СІОН — і забудьте про безсонні ночі.
