Кравцова Вікторія Вікторівна. Біполярний афективний розлад. (Відео)
Протягом доби настрій людини змінюється тисячі разів, і це нормально: реакція на зовнішні стимули – фундаментальна властивість живої істоти, завдяки якій нервова система навчається та вдосконалюється. Іноді емоційні гойдалки беруть занадто крутий розбіг; ривки від ейфорії до безнадійного розпачу виснажують адаптаційні ресурси психіки, викликаючи біполярний афективний розлад – серйозне психічне захворювання, що ставить під загрозу нашу здатність керувати емоціями та життям загалом.
Біполярний афективний розлад
Біполярний афективний розлад (БАР) – це психоемоційне порушення з чергуванням періодів підвищеного настрою (манії або гіпоманії) та емоційного пригнічення (депресії). Також можливі змішані або м’які епізоди (субдепресія, субгіпоманія), які можуть виникати у різній послідовності або з періодами стабільного стану між ними – так званими ремісіями.
Стадії розладу можуть змінювати одна одну без перерв або чергуватись із «світлими проміжками» тривалістю до кількох років. У 75% випадків БАР поєднується з іншими емоційними або поведінковими розладами – підвищеною тривожністю, зниженням настрою, емоційною нестабільністю або залежною поведінкою.
Що таке біполярний афективний розлад
З погляду практикуючого психіатра, біполярний афективний розлад (БАР) – це стан, що характеризується чергуванням епізодів підвищеного (маніакального) та зниженого (депресивного) настрою. Тривалість епізодів варіюється від кількох днів до кількох місяців. При цьому депресивна фаза зазвичай триває у 2–3 рази довше за маніакальну – іноді до пів року і більше.
Інтервал між двома епізодами формує цикл. У деяких пацієнтів протягом життя спостерігається лише 2–3 таких цикли, у інших – кілька на рік. При швидкозмінному перебігу БАР пацієнт переживає 4 і більше епізоди на рік, і такі стани зазвичай мають більш важкий перебіг.
Поєднання протилежних фаз у межах одного циклу зустрічається рідко. Найчастіше цикл має уніполярний характер – з переважанням манії або депресії. Залежно від чергування фаз, виділяють чотири типи біполярних циклів:
- Правильний переміжний цикл — послідовна зміна фаз із періодами стабілізації (інтермісіями).
- Неправильний переміжний цикл — фази змінюються хаотично, але між ними є “світлі” проміжки.
- Циркулярний цикл — фази змінюються у фіксованому порядку без інтермісій.
- Подвійний цикл — дві фази (маніакальна та депресивна) йдуть підряд, після чого настає стабілізація.
Біполярний розлад за МКХ-10
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), біполярний афективний розлад має код F31. В залежності від клінічної картини поточного епізоду, виділяють кілька типів БАР – з переважанням:
- манії,
- гіпоманії,
- депресії — легкої, помірної або тяжкої.
Кожен тип, у свою чергу, поділяється на підтипи – з психотичними симптомами або без них. Окремо класифікуються епізоди зі змішаними афективними проявами, а також стан ремісії.
Біполярний афективний розлад (БАР) причини
Вважається, що провідну роль в етіології біполярного афективного розладу (БАР) відіграє генетична схильність. За різними оцінками, мутації в генах 4, 18 та 21 хромосом пояснюють 75–85% випадків захворювання. Імовірно, розвиток патологічних афективних станів пов’язаний із порушенням обміну нейромедіаторів — норадреналіну, дофаміну та серотоніну.
Також встановлено зв’язок БАР із аномаліями розвитку головного мозку, зокрема зменшенням об’єму мигдалини (амігдали), префронтальної кори та білої речовини у фронтальних зонах. Водночас реалізація генетичної схильності можлива лише за впливу несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів, зокрема:
- інфекційні захворювання та черепно-мозкові травми;
- ускладнена вагітність та пологи;
- ендокринні порушення – гіпертиреоз, метаболічний синдром, цукровий діабет, остеопороз;
- тривалий прийом антидепресантів;
- вживання психоактивних речовин – алкоголю, кокаїну, амфетамінів, марихуани.
У жінок афективні епізоди часто співпадають зі змінами гормонального фону – у період статевого дозрівання, вагітності, післяпологовий період, менопауза. Особливою є кореляція з післяпологовим психозом: якщо симптоми з’являються протягом 14 днів після пологів, ризик розвитку БАР зростає у 4 рази.
Суттєвий вплив мають психосоціальні фактори – пережите насильство, травматичний досвід, нестабільна життєва ситуація. Окремі особистісні риси також підвищують вірогідність формування розладу. Серед таких характеристик:
- надмірне прагнення до контролю та впорядкованості;
- ригідність мислення та консерватизм;
- педантичність, перфекціонізм;
- нестабільність емоційної сфери;
- схильність до надмірного занепокоєння.
Біполярний афективний розлад симптоми
При такому діагнозі, як біполярно-афективний розлад симптоми залежать від фази захворювання – прояви маніакального та депресивного епізоду прямо протилежні. Відмітні ознаки маніакальної фази БАР – піднесення настрою, мовленнєве та рухове збудження: хворий відчуває приплив сил і енергії, будує грандіозні плани, розвиває активну діяльність і майже не втомлюється. Розрізняють три ступені манії – легку, середню та важку; відрізнити манію легкого ступеня здорового ентузіазму допоможуть ознаки порушення саморегуляції:
- зменшення потреби уві сні та підвищення лібідо;
- непосидючість, різкі рвучкі рухи;
- плутана і нечітка мова;
- непосидючість, різкі рвучкі рухи;
- ілюзія своєї значимості;
- переоцінка своїх сил, часткова втрата критичності.
При манії середнього та тяжкого ступеня ейфорія чергується зі спалахами дратівливості та ворожості, знижується здатність до самоконтролю та концентрації уваги. У деяких пацієнтів з’являються маячні ідеї величі, обраності та особливої місії; в цей час хворі стають агресивними і можуть вдаватися до насильства через ослаблений імпульсний контроль.
У депресивну фазу характерні ознаки біполярний афективний розлад теж видають з літа: через знижений настрій пацієнт виглядає байдужим і пригніченим, втрачаючи мотивацію до будь-якої діяльності. Рухи та мова стають загальмованими, різко знижується інтелектуальна продуктивність, долають нав’язливі думки та безпричинні тривоги, у важких випадках з’являються думки про самогубство. Крім розладів настрою та емоцій, у депресивній фазі БАР нерідкі соматичні скарги:
- втрата апетиту чи постійний голод;
- розлади сну та нічні кошмари;
- стрибки тиску, головний біль та запаморочення;
- прискорене серцебиття та напади ядухи;
- дискомфорт у шлунку та за грудиною;
- ослаблення статевого потягу;
- збої менструального циклу
|
|
Стадії біполярного афективного розладу
Динаміка біполярного афективного розладу (БАР) має певну закономірність: фази захворювання послідовно змінюють одна одну, відображаючи зміну емоційного та психофізичного стану пацієнта. Маніакальна та депресивна фази БАР мають власні стадії розвитку з поступовим наростанням і згасанням симптомів.
Стадії маніакальної фази БАР
Маніакальний епізод БАР умовно поділяється на п’ять стадій:
- Гіпоманія – піднесений настрій, легке збудження, посилення соціальної активності та впевненості в собі.
- Виражена манія – активізація мислення, пришвидшення мовлення, зростання енергії та відчуття всемогутності.
- Маніакальний пік (шаленство) – кульмінація симптомів: неконтрольовані імпульси, агресивна поведінка, дезорганізоване мислення.
- Зниження рухової активності – поступове вгамування психомоторного збудження, але мовна активність і піднесений настрій ще залишаються.
- Реактивна фаза – ознаки втоми, емоційне виснаження, зниження енергії після перенапруги.
Стадії депресивної фази БАР
Депресивний епізод БАР включає чотири основні стадії:
- Початкова депресія – зниження життєвого тонусу, легка безсоння, відчуття пригнічення.
- Наростаюча депресія – стабільно пригнічений настрій, загальмованість рухів і мислення, тривожність, вегетативні порушення.
- Виражена депресія – максимальний прояв симптомів: байдужість до оточення, відчуття безнадії, іноді – депресивний ступор.
- Реактивна фаза – поступове поліпшення стану, часткове відновлення емоційної чутливості та мотивації.
Важливо: при депресивній фазі БАР галюцинації та марення трапляються рідко, що допомагає диференціювати її від шизофренічного або психотичного стану.
Біполярний афективний розлад I типу
Біполярний розлад I типу (БАР-I) найчастіше діагностується у чоловіків і характеризується вираженими маніакальними епізодами, які змінюються тяжкими депресіями. Діагноз встановлюють за наявності щонайменше одного повного маніакального епізоду в анамнезі, що призвів до соціальної дезадаптації, а також повторних депресивних епізодів. Фази при БАР-I чергуються нерівномірно, причому маніакальна симптоматика переважає. Саме манія часто є причиною госпіталізації, оскільки пацієнти втрачають критичність до свого стану, демонструють імпульсивну або ризиковану поведінку.
Біполярний афективний розлад II типу
БАР II типу (БАР-II) частіше зустрічається у жінок і вважається легшою формою розладу. Для нього характерна відсутність повноцінної манії – натомість спостерігається гіпоманія, а також глибокі депресивні епізоди. Діагноз ставиться при наявності в анамнезі хоча б однієї гіпоманії та однієї великої депресії. Пацієнти з БАР-II зазвичай не потребують госпіталізації, а стан добре піддається амбулаторному лікуванню та психотерапії. Прогноз більш сприятливий, особливо за умови своєчасної корекції способу життя та регулярного медичного спостереження.
Як жити з біполярним афективним розладом
Якщо вам поставлений діагноз БАР, це не привід відмовлятися від самореалізації, кар’єри та сім’ї – сучасні препарати усувають хворобливі прояви без побічних ефектів. Однак ліки – це половина справи: вам доведеться навчитися тримати себе в рамках і піклуватися про себе, щоб ваше життя не залежало від фаз циклу.
Для підтримки стабільного стану психіки важливий упорядкований режим дня, що забезпечує повноцінне дозвілля та нічний сон. Огороджуйте себе від стресу та непотрібних хвилювань, знаходите час для спілкування, хобі та спорту, щоб позбавлятися нервової напруги. Алкоголь категорично протипоказаний; заодно не завадить відмовитися від чорної кави, міцного чаю, енергетичних напоїв, тютюну та інших збуджуючих засобів.
Біполярний афективний розлад у дітей
У 33% пацієнтів перший афективний епізод стався у віці до 15 років, ще 27% людей звели знайомство з БАР у 15–19 років. При цьому біполярний афективний розлад у дітей часто залишається непоміченим; різкі перепади настрою відносять на рахунок капризів та «важкого віку», тож між дебютом захворювання та зверненням до лікаря проходить у середньому від 10 до 15 років.
У дитячому та підлітковому віці спостерігаються найшвидші цикли БАР – протягом дня дитина може пережити кілька епізодів манії та депресії. Різкі перепади настрою лякають дітей, через що страждають на успішність і здатність до навчання, деякі діти стають агресивними, зухвалі старшими, зривають уроки. Підлітки схиляються до ризикованої поведінки, а у вразливих дітей манія іноді досягає масштабів психозу.
Олена Володимирівна Новохатська
Лікар-психіатр, Психотерапевт
Князєва Ольга Анатоліївна
Лікар-психіатр, дитячий психіатр
Діагностика біполярного афективного розладу
Діагностика БАР базується на патопсихологічному обстеженні з використанням шкал-опитувальників, що дозволяють уточнити характер, частоту та інтенсивність симптомів. Критеріями постановки діагнозу згідно з МКХ-10 є щонайменше два афективних епізоди, які супроводжуються істотними порушеннями емоційного стану та волі.
Диференційна діагностика передбачає дослідження функцій щитоподібної залози (щоб виключити гіпертиреоз), а також виключення інших психічних станів, таких як шизофренія, рекурентна депресія, астенічний синдром, тривожні розлади, неврози тощо. Для виключення органічних порушень головного мозку застосовують МРТ, ЕЕГ та лабораторні аналізи, а за потреби залучають невролога, ендокринолога, кардіолога та інших профільних спеціалістів.
Наслідки біполярного афективного розладу
Без належного лікування БАР пов’язаний із високим ризиком суїцидальних дій – частота самогубств серед таких пацієнтів на 15% вища, ніж у середньому по населенню. У фазі манії пацієнти схильні до імпульсивних і ризикованих вчинків, які можуть загрожувати життю. Соціальні наслідки теж можуть бути тяжкими – фінансові втрати, руйнування стосунків, втрата житла через необдумані дії.
Лікування біполярного афективного розладу
За запитом біполярний афективний розлад Київ надходить безліч пропозицій від приватних психіатричних клінік. Вибравши нас, ви залишитеся задоволені не лише рівнем сервісу та комфорту, а й професіоналізмом лікарів – ми розробляємо індивідуальні схеми терапії та запобігаємо небажаним ефектам. Комплексне лікування біполярних афективних розладів віртуозно вирішує складні завдання щодо повернення пацієнта до нормального життя:
- купірування гострого стану медикаментами;
- загальнозміцнювальна терапія для швидкого відновлення – масаж, фізіотерапія, ЛФК, вітамінотерапія;
- підтримуюча психотерапія та реабілітація.
Питання госпіталізації пацієнта з БАР також вирішується індивідуально: боротися з біполярним афективним розладом 1 типу краще за умов стаціонару, особливо якщо у хворого визначаються ознаки психозу. Пацієнти з біполярним розладом 2 типу можуть лікуватися амбулаторно, якщо немає загрози суїциду та збережена здатність до самообслуговування.
Терапія біполярного афективного розладу
Основу медикаментозного лікування БАР становить застосування сучасних нормотиміків з м’якою дією. Залежно від симптомів лікар може додати до схеми антидепресанти, атипові антипсихотики, анксіолітики, ноотропи або протисудомні препарати. Для розвитку навичок саморегуляції рекомендовано щонайменше пів року відвідувати психотерапевта. У разі дитячого або підліткового варіанту БАР доцільним буде курс сімейної психотерапії.
Де лікувати біполярний афективний розлад в Україні
Приватна клініка «СІОН» має великий досвід у лікуванні БАР. Ми допомагаємо пацієнтам стабілізувати психоемоційний стан без зайвого дискомфорту. В арсеналі клініки – інноваційні методики з доведеною ефективністю та комфортні умови, які сприяють швидкому відновленню. Постановка на облік зазвичай не потрібна: звернувшись до нас, ви отримуєте анонімну допомогу без стигматизації чи обмеження в правах.
Профілактика біполярного афективного розладу
Попри те, що етіологія та механізми розвитку БАР ще остаточно не з’ясовані, профілактика епізодів цілком можлива. Її основа – усвідомлене ставлення до власного психічного здоров’я та своєчасна психоемоційна підтримка. Щоб запобігти загостренням:
- дотримуйтеся режиму дня;
- уникайте перевантажень і стресів;
- дбайте про повноцінний відпочинок;
- відмовтесь від психоактивних речовин;
- навчіться розпізнавати сигнали загрози та вчасно звертатись за допомогою.
- Здоровий спосіб життя, емоційна гігієна та відчуття міри – надійні союзники на шляху до стабільного психічного благополуччя.
