Лікування тривоги

Лікування тривоги. Тривога та хвилювання – це природні емоції, які відіграють важливу роль у виживанні людини. Завдяки здатності передбачати загрози, ми вчимося з ними справлятися. Водночас, коли рівень тривожності перевищує межі норми й починає заважати повсякденному життю, виникає потреба в професійному лікуванні тривожного розладу.

У клініці “СІОН” ми допомагаємо подолати патологічну тривожність, не маскуючи симптоми, а працюючи з причинами. Наші методики дозволяють навчитися керувати емоціями, знижувати рівень внутрішнього напруження та зберігати психоемоційний баланс навіть у складних ситуаціях. Ми мінімізуємо медикаментозне втручання, роблячи акцент на психотерапевтичну підтримку та довготривалий результат.

Що таке тривожний стан?

За сучасними уявленнями, тривожний стан – це вид неврозу, який супроводжується постійним відчуттям занепокоєння та емоційної напруги. Підвищена тривожність може бути самостійним діагнозом або симптомом основної психопатології – депресії, параної, шизофренії, стимуляторних психозів, синдрому відміни тощо.

Тривожний стан без причини

Відрізнити здорове почуття тривоги від патології нескладно: при невротичних реакціях спостерігається тривожний стан без причини, переоцінка небезпеки чи надмірне занепокоєння незначними приводами. Марно волати до аргументів розуму чи виховувати силу волі – за такої проблеми, як тривожний стан без причини лікування проводить фахівець.

Класифікація тривожних розладів

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), тривожні розлади поділяються на чотири основні групи:

• Тривожно-фобічні розлади (F40) – характеризуються яскравою фобічною реакцією на певні об’єкти чи ситуації (наприклад, страх висоти, замкнутого простору, змій тощо).

• Обсесивно-компульсивні розлади (F42) – включають нав’язливі думки, страхи чи образи, які супроводжуються повторюваними ритуалами або діями, спрямованими на зменшення тривоги.

• Реакції на сильний стрес і розлади адаптації (F43) – виникають у відповідь на травматичні події або тривалий психоемоційний тиск, і проявляються стійкою тривожністю, пригніченістю або емоційною нестабільністю.

• Інші тривожні розлади (F41) – тривожність у цьому випадку є головним симптомом, носить абстрактний, розмитий характер і виникає незалежно від зовнішніх чинників.

Класифікація враховує не лише форму прояву тривожності, а й ступінь її інтенсивності, переважаючі симптоми (фобії, нав’язливості, депресія), а також зв’язок із життєвими обставинами

Етіологія

Тривожні розлади розвиваються за участю різних факторів – біологічних, психологічних та соціальних; певну роль грають особливості обміну серотоніну та ГАМК. Тривога може бути наслідком підвищеної активності симпатичної нервової системи при соматичних захворюваннях – аритмії, бронхіальної астми, ХОЗЛ, пухлини надниркових залоз, гіпертиреозу, наслідків черепно-мозкових травм та вживання психоактивних речовин.

Причини розвитку тривожного розладу

Тривожні розлади найчастіше розвивається у біологічно вразливих індивідів під впливом несприятливих факторів; відмічено, що надмірна сприйнятливість і вибіркова увага до тілесних відчуттів схиляє до інтерпретації зовнішніх стимулів як загрозливих. Широкому поширенню тривожних станів сприяє високий рівень соціального стресу: жорстка конкуренція, затяжні конфлікти, орієнтація успіх і високі досягнення, екстремальні ситуації тощо.

В окремих випадках причини тривожного стану виявляються в дитинстві: надлишок критики, нестача прийняття та підтримки в сім’ї, заборона висловлення невдоволення схиляють до патологічної тривожності. Чим частіше людина відчуває почуття безпорадності, тим вищий рівень тривоги і важче впоратися з хвилюванням без допомоги психотерапевта.

Симптоми тривожного розладу

Найчастіше зустрічається генералізоване тривожне розлад (F.41.1), яке характеризується постійним відчуттям невизначеного занепокоєння; у такого стану, як фіксована тривога, симптоми виявляються у вигляді побоювань, похмурих передчуттів або загальної нервозності. У більшості випадків бояться тяжких хвороб та нещасних випадків, діти та підлітки побоюються несхвалення та глузувань, а у дошкільнят переважає страх розлуки з батьками.

Притаманні діагнозу тривожний стан симптоми можуть поєднуватися з астенічними проявами – емоційною лабільністю, дратівливістю та апатією. Для встановлення діагнозу важлива стійкість симптомів: неконтрольоване хвилювання з моторними та вегетативними порушеннями спостерігається більш ніж у половині днів протягом шести і більше місяців.

Основні соматичні симптоми тривожного розладу

Тривожність не обмежується лише психологічними відчуттями – вона активно впливає й на фізичний стан. На соматичному рівні тривожні розлади часто проявляються через стійке моторне збудження:

• надмірну метушливість;
• тремор (тремтіння);
• м’язові тики;
• підвищений м’язовий тонус;
• посилення сухожильних рефлексів.

Людина перебуває у постійному стані настороженості, що виснажує нервову систему й викликає хронічну втому, головний біль, біль у м’язах. Також можуть з’являтися вегетативні симптоми, зокрема:

• ускладнене або часте дихання;
• прискорене серцебиття, функціональні аритмії;
• порушення терморегуляції (підвищена пітливість, озноб);
• коливання артеріального тиску;
• дискомфорт або біль у грудній клітці чи животі;
• розлади апетиту та травлення;
• нічне нетримання сечі в дітей.

Важливо пам’ятати, що такі симптоми не завжди свідчать про соматичне захворювання – у багатьох випадках вони є наслідком тривожного розладу і потребують психіатричної або психотерапевтичної корекції.

Клінічні прояви тривожного розладу

Звичне хвилювання який завжди усвідомлюється; хворобливу тривожність можна розпізнати за такими симптомами, як стійке зниження настрою, підвищена конфліктність, загальмованість мислення, неможливість зосередитися, проблеми зі сном та засинанням; у дітей погіршується спроможність до навчання. Залежно від виду розладу тривожність може поєднуватися з пригніченістю чи спалахами гніву, винаходом захисних ритуалів, абулією та розладами мотиваційної сфери.

Наслідки тривожного розладу

Підвищена тривожність швидко виснажує адаптивні ресурси психіки, змушуючи хворого уникати ситуацій, що викликають хвилювання. В результаті втрачається мотивація до особистого та професійного розвитку; багато пацієнтів довго не можуть знайти роботу і повільно просуваються по службі. Занепокоєння пригнічує критичне мислення; тривожні особи частіше стають жертвами шахраїв, агресорів та маніпуляторів. При сильній тривожності утруднено виконання елементарних побутових дій, хворі майже не виходять із дому та опиняються в ізоляції..

Діагностика

Пацієнти не завжди усвідомлюють, що перебувають у стані тривожного розладу. У більшості випадків вони звертаються зі скаргами на фізичне самопочуття, хронічну втому або безсоння — і лише під час психіатричного чи психологічного обстеження виявляється, що корінь проблеми — саме тривожність.

Для підтвердження діагнозу проводиться клінічна оцінка психоемоційного стану. Щоб виключити супутні соматичні захворювання, лікар може направити на консультацію до невролога, кардіолога або ендокринолога.

• Для визначення рівня тривожності застосовуються стандартизовані психодіагностичні методики:
• GAD-7 — шкала генералізованої тривоги для дорослих;
• Шкала Тейлора — оцінка рівня особистісної тривожності;
• Шкала Шпільбергера-Каннінгема, анкета Кеттела, RCMAS (для дітей та підлітків);
• Тест Філіпса — для визначення рівня шкільної тривожності.

Комплексна діагностика дозволяє вчасно виявити проблему, сформувати індивідуальний план лікування та запобігти її переходу в хронічну форму.

Лікування тривожного розладу

Психотерапевтичне лікування тривожного розладу ґрунтується на проблемно-орієнтованому та когнітивно-поведінковому підході: використовуючи раціональне переконання, терапевт допомагає клієнту змінити хід думок у позитивному ключі та освоїти методики релаксації. При тяжких формах захворювання лікування тривоги доповнюють навіюванням, фізіотерапією та прийомом медикаментів; якщо хворий не може перебувати вдома через непереборний страх, показано госпіталізація.

Медикаментозне лікування тривоги

У випадках тяжких форм тривожних розладів пацієнтам призначають медикаментозну терапію, спрямовану на зниження рівня тривоги та стабілізацію емоційного стану. Такий підхід особливо важливий на початкових етапах лікування, коли симптоми заважають пацієнту функціонувати в повсякденному житті.

Для полегшення стану використовують сучасні транквілізатори та антидепресанти в індивідуально підібраних дозах. Добре зарекомендували себе:

• бензодіазепіни;
• азапірони;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗС/СІЗЗН) — як основа довготривалого лікування.

Призначення препаратів здійснюється лише лікарем, з урахуванням загального стану пацієнта, супутніх діагнозів та психоемоційної динаміки. Комплексний підхід дає змогу контролювати симптоми та створює базу для подальшої психотерапевтичної роботи.

Лікування тривоги гіпнозом

Тривожні розлади добре піддаються лікуванню гіпнозом; навіювання дозволяє швидко покращити емоційний стан хворого. Для досягнення стійкого позитивного ефекту лікування тривоги гіпнозом проводиться у кілька сеансів, проте полегшення настає вже з першої процедури.

Лікування хронічної тривоги

Тривалий перебіг тривожних розладів може спричинити порушення нейроендокринної регуляції та ускладнення соціальної адаптації. Саме тому ефективна терапія хронічної тривоги обов’язково доповнюється комплексною реабілітацією.

Для нормалізації роботи вегетативної нервової системи застосовують лікувальний масаж, рефлексотерапію та лікувальну фізкультуру. У випадках, коли фіксується стійка тривожність, пов’язана з надмірною збудливістю певних зон мозку, можливе застосування транскраніальної лазерної стимуляції – сучасного, неінвазивного методу корекції нейрофізіологічних порушень.

Профілактика тривожного розладу

Для попередження тривожних розладів потрібно вміти справлятися зі стресом і відновлювати душевну рівновагу за допомогою релаксації та психофізіологічних тренувань, що розвивають свідомість, почуття реального моменту та контакт із тілом. Багатьом допомагають заняття йогою та дихальні вправи, медитативні та візуалізуючі практики, плавання та прогулянки на свіжому повітрі.

Ситуації успіху сприяють подоланню тривожності; постарайтеся знайти хобі, яке приноситиме вам радість і підтримуватиме почуття впевненості у своїх силах. Не менш важливо оточити себе мережею підтримки: знаходите час для спілкування з друзями та обмежте контакти з тими, хто вас критикує та змушує відчувати збентеження.

Який лікар лікує тривожний розлад?

У випадках тривоги, страху та панічних проявів необхідно застосовувати комплексний підхід до лікування. Ефективна допомога вимагає співпраці психіатра, психолога, фізіотерапевта та спеціаліста з реабілітації.

Ключову роль відіграє досвід та кваліфікація медичної команди. У клініці СІОН працюють фахівці, які не просто мають багаторічний практичний досвід, а й справді зацікавлені у відновленні ментального здоров’я кожного пацієнта. Тут лікування – не шаблонна схема, а уважна індивідуальна робота з людиною.

Що робити при тривожному стані

“Що робити якщо постійно тривожний стан” – одне з найчастіших питань на тематичних форумах з психології та психотерапії; найкраще, що ви можете зробити – якнайшвидше звернутися за професійною допомогою. Не варто покладатися на поради дилетантів та чудодійні методики топових блогерів: у найкращому разі вони марні, у гіршому – відверто шкідливі; до того ж, сумлінні фахівці не ставлять діагнозів заочно і не призначають лікування без комплексного обстеження.

Постійне почуття тривоги та страху

Якщо вас переслідує постійне почуття тривоги та страху, це вагомий привід записатися на прийом до психолога або психіатра, щоб розібратися в причинах дистресу та підібрати ефективну терапевтичну стратегію. Якщо така тривожність зберігається протягом декількох тижнів, ви не можете розслабитися або хоча б відволіктися від лякаючих думок, варто задуматися про психотерапію.

Клініка лікування тривоги та страху у Києві

Оперативне зняття тривожного стану – лише перший крок на шляху до повного відновлення. Для досягнення стабільного результату необхідно пройти повноцінний курс лікування під наглядом досвідчених фахівців. У клініці СІОН створені всі умови для ефективної терапії тривожності – з повагою до кожного пацієнта та увагою до його індивідуальних потреб.

Що ми пропонуємо:

• Індивідуальні програми лікування з урахуванням особливостей особистості, стану здоров’я та життєвого досвіду.
• Сучасні методики з доведеною ефективністю та призначення препаратів із мінімальними побічними ефектами.
• Медичне обладнання для моніторингу стану здоров’я та надання невідкладної допомоги.
• Можливість консультацій 24/7 і виклик мобільної бригади на дім.

У лікуванні тривожних станів ми надаємо особливого значення створенню довірчої атмосфери – саме вона забезпечує відчуття безпеки й психологічного комфорту. У клініці “СІОН” пацієнти отримують турботу, розуміння та підтримку на кожному етапі.

Переваги лікування у нас:

• Затишні інтер’єри та зручні умови стаціонарного перебування.
• Щадний режим дня, збалансоване харчування та організоване дозвілля.
• Можливість вільного відвідування та постійний контакт з рідними.
• Привітний та делікатний персонал.
• Прозора цінова політика та гарантії конфіденційності.

Записатися можна через телефон, сайт або месенджери. Залиште заявку — і наш адміністратор зв’яжеться з вами найближчим часом. Подбайте про своє психічне здоров’я разом із нами — без страху, з надією та результатом.

Основні питання, з якими часто доводиться стикатися при лікуванні тривожних станів